Спочатку варто згадати про маніпулювання з розміром акцій. Згідно з текстом «Відомостей про припинення емітента шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або банкрутства за рішенням вищого органу емітента або суду» номінальна вартість акції на той час становила 1 копійку. Ринкова ж вартість такої акції, заявлена у «Відомостях», згідно з біржовим повідомленням Київської міжнародної фондової біржі, коливалася в межах 30 копійок. На зборах акціонерів чомусь було вирішено купувати в акціонерів, які не голосували за перетворення ВАТ у ТОВ акції не по 30 копійок, а по 1 (!). А повноваження укладати договори купівлі-продажу акцій з акціонерами надали голові комісії з припинення ВАТ, а саме Василеві Лилу.
Оскільки контрольний пакет акцій належав голові комісії та наближеним до нього людям, які не мали наміру голосувати проти перетворення, а, отже, не могли продати свої акції, то «вилітали» з товариства непотрібні дирекції люди. Втрачав «Тернопільбуд» від цього і в фінансовому плані небагато — трішки більше 14 відсотків від статутного капіталу. Тож із противниками перетворення ВАТ у ТОВ (читайте захоплення «Тернопільбуду» Лилом і Ко) керівництво товариства успішно розібралося.
Для тих, хто залишився у «будчовні», придумали не менш цікаву обміну акцій на частки.
На згаданих зборах вирішили провести обмін акцій ВАТ на частки у ТОВ у два етапи. Під час першого, що тривав упродовж 20 березня-30 квітня 2009 року, акціонери обмінювали сертифікати акцій на письмові зобов’язання про видачу часток у статутному капіталі правонаступника ТОВ. Другий етап наступав після офіційної реєстрації ТОВ «Тернопільбуд». У цей період люди обмінювали письмові зобов’язання на частки.
Віддавши в руки адміністрації «Тернопільбуду» акції та отримавши на руки папірці, акціонери не знали про нову «підставу» — тайкома ініційовані керівництвом та наближеними до нього особами судові позови проти ВАТ.