На утримання стадіону «Арена-Львів» потрібно близько 11 млн грн щорічно. У 2012 році завдяки футболу, конференціям і концертам «Арена Львів» обійшлася бюджету у 5 мільйонів гривень. Пішли навіть чутки, що стадіон розберуть на будматеріали. Аееропорт обслуговує лише 8 відсотків від запланованого пасажиропотоку і навіть не заробляє на утримання інфраструктури. До Євро, аеропорт був прибутковим підприємством.
Автор: Василина Думан, фото Анастасія Гаврішова.
Про те, як використовується інфраструктура в інших містах Євро-12, читайте у нашому спецпроекті ЄвроПокращення
Стадіон
На спорудження стадіону у Львові пішло 2 млрд 945 млн грн. Гроші інвестора? Дзуськи! Будували за рахунок держави та на гроші з місцевого бюджету. Львів вклав у арену 83 млн73 тис грн. Ці кошти місто взяло у кредит. Тепер має щороку виплачувати одних відсотків на 18 млн, інформує „Радіо Свобода”.
Це в той час, коли Львів й так має величезні бориги, а міський бюджет Львова на 2013 рік узагалі дефіцитний загальний обсяг доходів цього року становитиме 2 млрд 747 млн грн. Обсяг видатків – 2 млрд 814 млн грн.
Після того, як „Арену Львів” звели, вона стала власністю держави – нею опікується Державний концерн «Спортивні арени України». Себто, прибутків для міста від стадіону нема. Та і для держави теж. Адже покищо Арена збиткова – на її утримання потрібно близько 11 млн грн щорічно.
Це зарплати шістдесятьом працівникам, комунальні послуги, охорона та обслуговування поля. За 2012 рік завдяки футболу, конференціям і концертам «Арена Львів» обійшлася бюджету у 5 мільйонів гривень – решту вона заробила самостійно. Про це повідомляли журналісти „Фактів” на ICTV .
З початку 2013 року держава не виділяє коштів на „Арену Львів”. Про це днями заявив під час наради у Львівській ОДА начальник обласного управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів Володимир Лаврін. Будівництво, у яке вклали мільярди гривень з кишень платників податків, виявилося нікому не потрібним і залишене саме на себе.
Пішли навіть чутки, що стадіон розберуть на будматеріали.
Скільки коштує задовлення орендувати стадіон, керівництво „Арени Львів” не розголошує. Але у розслідуванні тижневика ZIK „Гра мільйонів” журналісти стверджують, що „Футбольна федерація України передала арені за матч із Австрією 10% від суми проданих квитків – 200 тисяч гривень. Тож аби компенсувати річні витрати, на стадіоні треба провести 80 таких матчів”. У 2012-му їх було близько десяти.
З футболом на стадіоні складається не завжди. Львівський ФК „Карпати” міг би вирішити цю проблему. Але керманичі клубу відмовилися від того, щоб проводити матчі на „Арені Львів”. Вболівальники називають її „нефартовою”, бо тут зелено-білі часто програвали. Водночас, є також раціональне пояснення. „Карпати” грають на стадіоні „Україна”. І мають зобов’язання перед містом доглядати за ним. Тож платити ще й за „Арену Львів” їм невигідно.
Однозначно виграшним будівництво стадіону було для ТОВ «Альткомкиївбуд» (входить до промислової групи „Альтком”). Загалом ця фірма посіла перше місце у Топ-50 компаній, що найбільше заробили на чемпіонаті. В рамках підготовки до Євро-2012 «Альткомкиївбуд» заробив 1 млрд 858 млн 653 тис. грн. Це більш ніж половина річного бюджету Львова.
Аеропорт
Другим найбільшим проектом у Львові до футбольного чемпіонату став реконструйований аеропорт. Усього на це було виділено 4 млрд. 603 млн. 81 тис грн. з державного бюджету. З них 3 млн 23 тис. грн – на встановлення інсинераторів з утилізації побутових відходів Львівського аеропорту. Себто, маленький сміттєспалювальний заводик під боком у львів’ян. Журналісти тижневика ZIK дізналися, що шкідливі викиди у повітря перевищуватимуть стандарт ЄС у тисячі разів.
Львівський аеропорт. Пусто, хоч шаром покоти. Навіть міліція нудьгує.
Мудрість Бориса Колесникова: аеорпорт збудували, авіакомпанії на ринок не впустили. Підписання угоди про “відкрите небо” дозволдить новим аеропортам хоча б заробляти на власне утримання.
Пусті кавярні
Але нема зле, щоб на добре не вийшло – аеропорт „Львів” завантажений лише на 8 відсотків! Про це повідомила Рахункова палата України. Проектна потужність аеропорту – 7 млн 300 тис. пасажирів на рік. За 2012 рік аеропорт обслужив лише 570 тисяч пасажирів. Таку інформацію надала журналістам менеджер з маркетингу ДП МА «Львів» ім. Данила Галицького Галина Винарчик.
Пасажиропотік зріс на 94% порівняно з 2011 роком. Але він невимовоно малий, якщо його співставити із витраченими мільярдами і вражаючими масштабами. Як пише газета „Коммерсантъ Украина”, львівський аеропорт за добу пропускає стільки пасажирів, скільки мав би за півгодини.
На утримання нового львівського терміналу потрібно 1,5-2 мільйони у місяць. А отже 18-24 млн у рік. У 2010 році аеропорт „Львів” вважався прибутковим – обсяг чистого прибутку становив 10 млн грн, пише тижневик ZIK у матеріалі „Здаємо в оренду аеропорт”. Зараз цих грошей не вистачило б навіть на елементарне обслуговування інфраструктури об’єкту.
Україна не підписала міжнародну угоду про “відкрите небо”, ринок авіа перевезень забюрократизований. З “відкритим небом” пасажиропоток львівського еаропорта безсумніву б зріз.
Міська інфораструктура
На стадіон та аеропорт грошей не жаліли – витрачено мільярди. А от з громадським транспортом повелися скромніше. Спочатку для Львова до Євро мали закупити 60 новеньких тролейбусів. Потім зменшили кількість до двадцяти. Закінчилося тим, що відремонтували кілька старих та придбали 10 вживаних.
За інформацією львівської міськради, під час підготовки до Євро у Львові відремонтовано 100 км доріг. В кредит. Мер Львова Андрій Садовий сподівається, що борги буде погашено з державного бюджету. Це 153 млн грн.
З боргами і збитковістю євроспоруд ситуація вкрай складна. Але вихід є – преконує уряд. Потрібно в Україні провести Олімпіаду-2022. Тоді буде куди застосувати набудовані стадіоні, тренувальні бази та аеропорти. А чиновники отримають шанс витратити ще 8 млрд євро. Себто, близько 90 млрд грн платників податків. Таку суму озвучив екс-голова Львівської ОДА Михайло Костюк, коли ще займав цю посаду. На ІІІ Спортивному конгресі України в Києві він сказав:
„Зимова Олімпіада для Львівщини – це грандіозний план та перспектива, яка передбачає проведення упродовж 16 днів елітарних спортивних змагань з 17 видів спорту, прийняття майже 3 тисяч спортсменів та стільки ж офіційних осіб, залучення понад 3 тисяч автотранспортних засобів для перевезення понад 5 тисяч пасажирів на добу, обслуговування понад 6 тисяч журналістів, залучення майже 2 тисяч персоналу служб безпеки змагань, понад 20 тисяч волонтерів. Також важливим проектом є спорудження спеціального олімпійського селища, масштабного за площею та технічним оснащенням медіа-центру. Це дорівнює 17 чемпіонатам світу!”.
Звучить привабливо?