Бути людиною Думки

Слова, які шукають виходу. Душа, яка бажає тиші. Тиша, яка шукає щастя. Щастя – це стан душі. Щастя – це стан душі, яка близько Бога. Думки наповнені багатьма подіями, спогадами, роздумами про майбутнє. Але чи часто я свої думки звертаю до Бога? Ми маємо жити із очікуванням…із очікуванням на зустріч із Богом. Зупинитися, віднайти в собі сили, не боятися йти до мети. Наша мета – Спасіння! Молитва, де ж моя молитва? Де ті кроки до мети? Простір, час, реальність. Людство рухається із величезною швидкістю, рухається не помічаючи багатьох моральних принципів. Люди втрачають свою мораль, людство втрачає свою людськість. Про що ж можна сказати в час великих відкриттів? Не можна сприймати всіх однаково. Ми мусимо кожного розуміти, шукати підхід до кожної людини, маємо віднайти спокій для своєї душі. Мусимо навчитися бачити в усіх людях образ Божий. Життя. Час летить. Події змінюють наші думки, реальність стає ближчою, а люди потребують часто нашої допомоги. Не бійтесь бути людиною. Почув одну цікаву і повчальну історію і хочу й вам її розказати. Пішов дідусь із своїм внуком, щоб прийняли його до школи в 1 клас. Коли вони прийшли до школи, то діти почали насміхатися із старенького дідуся, обзивали його горбатим, немічним, принижували його. Коли прийшов директор то дідусь сказав, що його внук тут вчитися не буде. Після цього, старенький відвів малого додому, а сам почав шукати по місті школу для свого внука. Пройшовши майже всі школи міста, він замучений сперся на будинок біля школи. Діти побачивши його, спитали, чи може йому погано, чи може закликати вчителя, показали де є лавочка. Це була маленька, непривітна, маловідома школа, та саме в цій школі буде вчитися малий, подумав дідусь. Він зустрівся із директором і сказав, що хоче, щоб його внук вчився в них. Директор був здивований, бо це була школа не з найкращих, бідна, невелика. І він запитав: «Чому ви так вирішили?» Дідусь відповів: «Бо тут я побачив людяність. Й хочу, щоб мій внук навчився моральності, був людиною».
І ми маємо пам’ятати, що ми люди. Бог дав нам розум і свобідну волю, дав нам шанс на Небо. Не втратьмо його. З вірою і любов’ю спішімо до Христа.

бр Станіслав Б’ялковський, ТВДС

р.Б Велика Березовиця