Днями інформаційний простір Тернопільщини пережив хвилю повідомлень про народного депутата Михайла Апостола. Над нардепом покепкували щодо конфлікту з Деревляним, виходом з політради партії «Батьківщина» у якій він насправді не перебуває, а був лише членом партії, приписали ще якісь вигадки. Журналіст інтернет-газети «ПРО ВСЕ» поспілкувався з Михайлом Апостолом, щоб почути правду з перших уст.
-Пане Михайле, розкажіть, що таке сталося в середині партії, що відбувся розкол? Відхід Турчинова, Яценюка, Авакова, Парубій – то серйозний дзвінок для Тимошенко…
– Я не був присутній на засіданні політради партії «Батьківщина», оскільки туди не входжу. Це треба запитувати тих, хто був там присутній. Вихід із засідання політради – не означає вихід із партії чи фракції.
– Знаю про ваші непрості стосунки вже з колишнім одно партійцем Василем Деревляним. У Тернополі Вас виключили з партії. Як цю ситуацію сприйняли у столиці?
– По-першу, хочу сказати, що ставлюся з надзвичайною повагою до всіх однопартійців, з якими доводилось працювати на виборах, бороти труднощі у політичній боротьбі з різними владними режимами. Доводилось бути за ці 10 років у різних складних ситуаціях, особливо у час опозиційної діяльності. Вважаю, що я також не дав жодного приводу, щоб одно партійцям було соромно за мої дії. Навіть останні вибори, на окрузі, за який відповідав я, наш лідер – Юлія Тимошенко – набрала 25,2% голосів. Це найкращий результат на Тернопільщині! У моєму окрузі були села, де виборці підтримали Тимошенко на 80% і більше! Як на мене, це до певної міри оцінка діяльності районних і місцевих осередків партії «Батьківщина». У Тернополі виключили ж мене з партії під надуманим приводом, ніби я не співпрацюю з партією. На місцевому рівні не бажаю це оспорювати, бо краяни дали оцінку на виборах, дадуть і на наступних 26 жовтня. Можу сказати, що Юлія Тимошенко поінформована про ситуацію. Ми з нею поспілкувались більше години. Я озвучив своє бачення на чимало проблемних питань. Яке рішення прийме політрада партії – побачимо. Як писав Кобзар, «у нас нема зерна неправди за собою». Усно мені повідомили, що всі несправедливі рішення обласної конференції щодо моєї особи скасовано. Правда це чи ні – поки не маю на руках офіційного підтвердження, бо не маю часу вникати у всю цю партійну рутину. Зараз є набагато важливіші події в Україні, якими активно займаюсь на Сході нашої країни. Є певні потреби у наших краян, які там воюють, є необхідність привести поранених і т.п. Говорити детальніше не буду, бо не хочу, щоб звинуватили в піарі. Переможемо, тоді вже розповім детальніше, прозвітую де був і що робив. Сьогодні виїжджаю на 6 днів на схід. Маю вирішити питання зі складними ситуаціями, в які попали тернополяни.
– Уточніть, будь ласка, щодо ситуації в партії, розмови з Тимошенко.
– Наступного дня після дій Деревляного на обласній конференції, мені зателефонувала Юлія Тимошенко. Сказала, що хоче зустрітися і поспілкуватися. Наступного дня ми говорили понад годину часу.
– Про що була розмова?
– Говорили лише у двох, як мовиться, очі в очі. Як на мене, ми порозумілися. Розмова торкалася найменше особистих питань, як ситуації у партії на Тернопільщині, що сьогодні треба робити в Україні. Напевно, про це говорять нині усі українці: що робити, щоб перемогти, щоб економіка країни працювала попри війну, як правильно вести себе політикам, що першочергово робити з люстрацією у владі і нашій партії зокрема та т.п.
– На даний момент ви в команді Турчинова-Яценюка-Авакова чи Юлії Тимошенко?
– Із Аваковим я провів 90 днів на Майдані під час революції Гідності. Щодня ми були 20 годин разом на барикадах, в гарячих точках. Ситуації були різні, надзвичайно складні. Я б хотів, щоб команда «Батьківщини» була єдиною. Ну як я можу не підтримати Медуницю, який ліг під вантажівку на Інститутській аби та не розвалювала барикаду?! Або досі вдячний Бриченку, який врятував мене особисто від тітішок в Черкасах. І таких ситуацій багато, коли ми один одному підставляли плече. Як на мене, розкидатися нашими однопартійцями не можна. Це дуже потужна команда, яка пройшла випробування злочинної влади Януковича і не дозволила себе зламати. А зважати на сьогоднішніх крикунів-губошльопів, які раз чи два були в столиці під час революції, а весь Майдан прочекали під периною у жінки – не варті уваги суспільства. А з своїми друзями я готовий йти в бій хоч сьогодні. Мені б дуже хотілося, щоб усі достойні однопартійці зробили крок назустріч один одного.
Розмовляв Борис Машлянка
