Юрко Мозіль – відомий у Тернополі музикант, клавішник популярного в усій Україні гурту С.К.А.Й. Зараз, як і увесь їхній творчий колектив, юнак мешкає у Києві, виступає, гастролює, пише “Тернопільська липа”. І саме завдяки своїй творчій кар’єрі йому вдалося зустріти ту єдину на світі людину, на яку він так довго чекав у житті. З чого ж почалася ця історія…
Звичайний день
Це був один із звичайних для музиканта днів. Черговий концерт в рамках акції «Не Будь Байдужим», організатором якої був Сашко Положинський. Чергове містечко, районний центр Київської області Яготин, про яке через короткий проміжок часу забулося б… Все, якби не дуркування, яке від веселого настрою влаштували музиканти за сценою, гигочучи і перестрибуючи через якісь незрозумілі натягнуті стрічки. Під час одного з таких стрибків у Юри з куртки повилітали речі, і потім друзі в сутінках допомагали йому шукати все й збирати – гаманець, кредитка, посвідчення та ще шось там. Знайшли ніби все. Надуркувалися, поїхали, і лише потім, у мікроавтобусі, Юра зрозумів, що не знайшли мобілку… Популярну на той час модель «Motorolla T205».
Мобілка
Мобілка як така не становила для Юри великої цінності, це був просто додатковий телефон, та й сім-картка не надто важлива. Та наступного дня Юра все ж відправив смс повідомлення на свій номер з проханням повернути телефон. Звіт про доставку прийшов… Але відповіді не було. Ну, логічно… Довелося іди «ва-банк». Назвавшись музикантом одного з гуртів, які були того дня в Яготині, Юра пообіцяв за повернення подарувати диск з афтографами. Це подіяло! Людиною, яка знайшла телефон, виявилася дівчина старшого шкільного віку Яна, яка дуже захотіла отримати диск і готова була віддати сім-картку, але не хотіла віддавати телефон. Ну, зрозуміло, адже вона дуже зраділа знахідці, бо досі, швидше за все, власної мобілки не мала. Поспілкувавшись з нею ще деякий час, Юра нарешті сказав: «Гаразд, якщо вже так хочеш, залиш телефон собі!» І зробив цим дівчинкою щасливою. А згодом, завдячуючи цьому випадку, став щасливим і сам… Але про це далі…
Що було далі
Минув деякий час, і Юра вже забув про цю «Моторолу», голова була «забита» іншими справами. Тільки час від часу Яна присилала йому смс, в яких розповідала про долю телефону і карточки на зразок: «Твою карточку сперли». І все забулося б, якби одного разу не трапилася, здавалося б, абсолютно не пов’язана з вищезгаданими подіями ситуація. Юра був в гостях у друга, коли мобільний рингтоном повідомив, що йому телефонують. Не встиг Юра підняти слухавку, як виклик обірвався. Вирішено було відправити смс-повідомлення абоненту, який телефонував:
– Ви мені телефонували, але я не встиг підняти слухавку, перетелефонуйте ще раз.
У відповідь надійшло наступне.
– Я вибачаюся, але я, напевно, помилилася номером..
Ну от, починається, подумав хлопець, бо дзвінки та смс типу «Ой, я помилилася номером, а як тебе звати?» були для нього звичним явищем. Юра одразу запитував, куди вона збирається поступати після школи і чи готується до екзаменів, і переважно чув здивовану відповідь «А звідки ти знаєш?». А тут і знати нічого, оскільки це завжди були дівчата-підлітки 14-16 років, і немає нічого дивного, що вони часто «помилялися номером», телефонуючи до музиканта цікавого для них музичного гурту, намагаючись зав’язати знайомство.
Але цього разу…
Але цього разу події розгорнулися зовсім по-іншому. Хоча початок був такий, як і в вищеописаних ситуаціях. В Юри був хороший настрій, і він був не проти «посемесякатись». Від незнайомки надійшла наступна смс, і далі діалог виглядав приблизно так:
– Я перепрошую, а на кого я потрапила?
– Ти чудово знаєш на кого ти потрапила! (Юра був впевнений, що це одна з дівчаток!)
– Та ні, чесно, можливо я випадково набрала, бо бачу, що в мене на телефоні ваш номер..
– Ага, так і буває, спочатку люди номером помиляються, а потім одружуються! (Пожартував Юра)
Якби він тільки знав!!! Наскільки пророчою виявиться ось ця його жартівлива репліка)))
Далі відбувся діалог, протягом якого, Юра дізнався, що дівчині більше двадцяти і працює вона бухгалтером. Для нього було звичним, що молоді дівчатка в смс намагалися видати себе старшими, але методи висловлення думок співрозмовниці та правильна граматика змусили його засумніватися. Йому справді стало цікаво, хто вона. Особливо після того, як вона себе назвала… Юля…
Юля
Юля… З цим ім’ям у Юри було дуже багато пов’язано, і воно було його найулюбленішим. Чому саме «Юля» – це окрема історія. Але почувши це ім’я, хлопцеві стало ще цікавіше дізнатися, хто ж вона. Дівчина виявилася частою відвідувачкою Інтернету, і згодом їхнє спілкування перейшло на ICQ. Але як так сталося, що виклик з її мобільного свого часу потривожив Юру дзвінком, досі залишалося загадкою. З одного боку Юля переконувала, що спеціально не дзвонила, бо взагалі поняття не мала, хто він і звідки в неї його номер. Виглядало це все досить дивно. З іншого боку, вона була зовсім не схожа на юних дівчоток, які намагалися привернути до себе увагу фліртуванням по мобільному. Вирішили відкласти розгадку цього питання на потім, коли само собою все це проясниться. І згодом все з’ясувалося… Хоча минув майже рік…
Минув майже рік
Так, минув рік. Юра і Юля продовжували спілкуватися через Інтернет, але не можна сказати, що в них були якісь близькі стосунки. Спілкувалися час від часу, ніби старі добрі знайомі. І одного разу, дивлячись на її нік у списку QIPa, Юра подумав: «Я себе не впізнаю… Як так сталося, що я досі не намагався зустрітися з дівчиною, яка мені реально цікава? Доросла, розумна, симпатична і... Юля!» Бо серце десь глибоко всередині говорило: «Це – Вона…». Рішення було прийнято. Залишалося знайти лише привід для зустрічі. І він знайшовся. Юрі зателефонував менеджер гурту і запросив на презентаційний перегляд нової кінострічки. Сказав, що буде два запрошення. Юра запросив Юлю, і вона погодилась. Перша зустріч відбулася на Майдані. Юра побачив чорняву усміхнену дівчину, яка йшла йому назустріч, і зрозумів – це вона. Це Вона…..
Так причому тут мобілка?
«Ну і при чому тут мобілка?» – подумає дехто. А от причому! Після зустрічі пройшло зовсім небагато часу, і Юля «розкололася». Виявляється, Яна, яка знайшла телефон, дружить із молодшою сестрою Юлі. Одного разу, «от нєчего дєлать», дівчатка вирішили порозважатися вищеописаном способом. Але оскільки рахунки на мобільних у них на той час були порожні, вони не знайшли нічого кращого, як скористатися мобільним старшої сестри, яка необачно його залишила на деякий час. Що було потім, – вам відомо. Юля від самого початку не знала, звідки в неї набраний невідомий номер, і лише згодом сестра їй розповіла.
Наслідки
Жартівлива фраза, написана в смс: «Ага, так і буває, спочатку люди номером помиляються, а потім одружуються», була написана абсолютно спонтанно і без жодної думки про можливі наслідки… Але наслідки настали…
Шлюб Юри і Юлі відбувся 16 лютого 2008 року.
Малюк Марко (3900 г) народився 23 квітня 2010 року.
Олена Лайко
