Хочу поділитися думками про парламентські слухання проекту Закону про пенсійну реформу в Україні. Перше, що вразило, що на слуханні майже були відсутні народні депутати, які делеговані виборцями для захисту їх інтересів. Склалося враження, що ця тема їх не цікавить, мабуть їх більше цікавлять теми пов’язанні зі своїми пільгами та преференціями тоді вони дуже активні. Друге, що проявлялося в слуханнях, що його організовував уряд, який делегував до Верховної ради своїх чиновників, які дуже були зацікавлені в прийнятті його за таким змістом. Третє, що вразило, це скорострільність слухань. Скоренько – нібито в когось з гостей відходить поїзд. В загальному – враження якогось шоу, яке розігрували урядовці разом з адміністрацією Верховної ради. Бо, таке завдання їм поставив президент, бо так треба по технології, яку їм підказують американські та російські політтехнологи. Гнітюче враження, яке заставляє замислюватися за майбутнє наших дітей та онуків, яким МИ повинні залишити суспільство краще, ніж було до НАС. А що МИ їм залишаємо. Раздрай, не структуроване суспільство, мільярдні борги перед МВФ та ще багато мін сповільнених дій, які себе проявлять через невирішеність питань з Чорноморським флотом РФ, невизначеність кордонів між сусідями та відсутність будь яких гарантій безпеки за добровільну здачу ядерного арсеналу. Далі буде…
ВАРАКУТА Олександр