Відкритий лист
Президентові України Януковичу В. Ф.
Голові Верховної Ради України Литвину В. М.
Редакторові газети «День» Івшиній Л. О.

13 травня слухала виступ депутатів у парламенті з приводу подій, які відбулися 9 травня у Львові.

Звертаю вашу увагу на те, що такі самі провокації за таким же сценарієм відбувалися в Одесі 24.08.2010 року в День незалежності України.

Я не перебуваю в жодній партії. Народилася в Одесі до війни 1941 року. Люблю свою Батьківщину, тому 24.08.2010 року з двома букетами квітів поїхала до пам’ятників Т. Шевченку та І. Франкові покласти квіти, тобто відзначити цю значну дату для українського народу. Біля пам’ятника Шевченкові зібралися небайдужі до цієї дати люди і значна кількість міліціонерів. Прослухавши декілька промовців — учасників мітингу, основна маса людей (таких же немолодих, як і я) невеликою колоною пішли покласти квіти до пам’ятника І. Франку. У нашій колоні я бачила один прапор «Свободи», один прапор «Партії підприємців» і декілька державних прапорів. Ми вийшли на дорогу. Нас супроводжувала група молодих людей із мегафонами та вигуками: «Фашисти йдуть містом». Коли я (бабуся) спробувала підійти до жінки з мегафоном і пояснити, що в колоні в основному йдуть «діти війни» — патріоти України, одесити, а не фашисти-комуністи чи російські алкоголіки, міліціонер, який охороняв горлопанку, не дав мені можливості підійти до неї. Цього дня справа не дійшла до бійки. Але дехто з молодих людей із команди крикунів усе ж таки робив набіги на літніх людей і зривав державні прапори.

Як я розумію, міліції добре відомо, хто організував цей супровід. Думаю, що все, що відбувалося в Одесі й у Львові, розроблялося однією командою під орудою спецпрацівників Росії і зрадників України. Хто оплачує всі ці неподобства? У якому місті купуються ці молоді безробітні люди? У Донецьку, Києві, Одесі, Севастополі, Львові?

Де наша СБУ?