Керівництво Управління МНС України в Тернопільській області вкрай стурбоване ситуацією, яка складається на водних об’єктах області. Так, із початку поточного року на водних об’єктах нашої області вже загинуло 20 осіб (за аналогічний період 2010 – 9 осіб). Лише за минулий тиждень виявлено 5 випадків необережного поводження на воді із смертельними наслідками.
В нашій області на сьогоднішній день відведено лише одне місце для відпочинку людей на водних об’єктах, а саме – пляж Тернопільського міського ставу, який повністю відповідає вимогам «Правил охорони життя людей на водних об’єктах України» (далі – Правила), затверджених наказом МНС України 03.12.2001 N 272 та зареєстрованих в Мін’юсті України від 01.02.2002 за N 95/6383. Решта водних об’єктів, де проводиться купання людей, вимогам даних Правил не відповідають і є небезпечними для життя і здоров’я громадян. Купатися в таких місцях категорично заборонено.
Місця, що відводяться під пляжі, та місця масового відпочинку громадян біля води повинні відповідати таким вимогам:
– розташовуватись вище місць скидання промислових та побутових стічних вод і бути віддаленими від них та портових споруд, пірсів, причалів на відстань, погоджену з органами санітарного нагляду;
– прибережна територія має бути добре спланована, обладнана туалетами, роздягальнями, мати дощові стоки;
– пляжі та місця масового відпочинку мають бути радіофіковані з метою доведення необхідної інформації і організації роз’яснювальної роботи серед громадян стосовно заходів безпеки на воді;
– у місцях масового купання, на пляжах, базах відпочинку і в плавальних басейнах повинні бути обладнані і розміщені на видних місцях стенди з матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді; на стендах необхідно мати виписки з даних Правил, плакати “Учись плавати”, “Способи рятування”, поради відпочиваючим про порядок купання та прийняття сонячних ванн, прийоми саморятування, прийоми надання першої медичної допомоги потерпілим, номери телефонів та адреси міліції, аварійно-рятувальної служби та медичного закладу;
– дно акваторії пляжу повинно бути рівним, щільним, з пологим спуском без уступів до глибини 1,75 м, при ширині смуги від берега до 50 м, вільне від баговиння, водоростей, очищене від корчів, брухту та інших предметів, які можуть становити небезпеку для життя та здоров’я відпочиваючих;
– межа запливу на акваторії пляжу позначається буями помаранчевого або червоного кольору до 50 метрів від берега, але не далі лінії глибин 1,5-1,75 м;
– у залежності від рельєфу узбережжя та можливостей контролю акваторії пляжу простір його по узбережжю повинен бути 600-1200 м;
– на акваторії пляжу не повинно бути виходу ґрунтових вод з низькою температурою, вирів, швидкість течії не повинна перевищувати 0,5 м/сек;
– у місцях, заборонених для купання, повинні бути встановлені щити з написами “КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!”, а небезпечні місця на акваторії позначаються віхами або буями з написом “НЕБЕЗПЕЧНО!”;
– на кожному пляжі оздоровчої установи і в місцях масового відпочинку громадян з метою попередження нещасних випадків і надання допомоги тим, хто потрапив у біду на воді, підприємство, установа або організація, за якими закріплена відповідна територія, створюють сезонні відомчі рятувальні пости, організовують постійне чергування рятувальників;
– щороку перед початком купального сезону, дно акваторії, відведене для купання людей, має бути обстежене водолазами-професіоналами і очищене від сторонніх предметів. Після закінчення робіт замовнику видається паспорт пляжу з такими документами:
– акт водолазного обстеження дна акваторії пляжу;
– паспорт підводної частини акваторії пляжу;
– карта виміру глибин акваторії пляжу;
– акт про придатність пляжу до експлуатації.
Право на обстеження дна акваторії пляжу (місця масового відпочинку населення на воді) та видачу відповідного акта мають водолази-професіонали підрозділів, що пройшли атестацію та реєстрацію у МНС України.
Забороняється відкриття і функціонування оздоровчих закладів та пляжів загального користування без обстеження і очистки акваторій пляжів, без наявності розгорнутого відомчого сезонного рятувального поста, укомплектованого підготовленими матросами-рятувальниками і оснащеного необхідним рятувальним майном.