Є цілеспрямованість – успіх не забариться

Бучацький лісгосп не назвеш передовиком серед підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства. Незважаючи на чималу площу (26,4 тисячі га – авт.), він одначе не дотягує з окремих видів показників до рівня Кременецького, Бережанського чи Тернопільського лісових господарств. Із певних причин ще з 1944 року тут доволі часто змінювалися керівники. Лише за останнє десятиріччя такі зміни відбулися тричі. На столичному рівні робота попередніх керманичів оцінювалася незадовільно, тому відповідно з ними не переукладали угод на подальший строк перебування на посаді. Теперішній очільник бучацьких лісівників Руслан Прокіпчук працює тут лише два місяці. До того він обіймав посаду лісничого Буданівського лісництва, яке було одним із найкращих. Схоже, що Руслан Михайлович покликаний підняти фінансово-економічний стан підприємства на якісний рівень, вивести його, як мовиться, в авангард і тримати цю планку надалі. У лісгоспі є ресурси й розвинута матеріально-технічна база. Залишається докласти максимальних зусиль, де незамінними будуть організаторські здібності керівника.

Ми не вдаватимемося до спеціального аналізу, оскільки це справа фахівців-економістів. Однак із огляду на наявність уже зазначених ресурсних потужностей, не зовсім зрозумілими є причини невиконання планових рубежів. За словами Руслана Прокіпчука, у господарстві не використаними залишилося 12 тисяч гектарів рубок головного користування. Якби вдався прорив на цьому так званому фронті – лісгосп отримав би солідний прибуток. Але…

Директор квапився вирішувати робочі питання, і нашим респондентом став головний лісничий лісгоспу Володимир Островський. Пан Володимир пояснив, що наслідком скрути у підприємстві можливо і є певні недоробки його попередніх керівників, але звалювати всю вину на чиюсь конкретно голову не потрібно. Бо хіба ж кризові явища у державі не вплинули на економіку не тільки лісгоспів, а й народногосподарської діяльності в цілому? У період загострення кризи різко впав попит на лісопродукцію і не лише на неї. Переповненими були склади металургійних комбінатів, заводів та фабрик. І незважаючи на непопулярні, але потрібні для підняття економіки держави кроки з боку Президента України Віктора Януковича і Уряду Миколи Азарова, ситуація в країні таки стабілізувалася. Владу звинувачують у рості цін, застосуванні непопулярних реформ, що викликає суспільне невдоволення. Проте, водночас спостерігається ріст ВВП, розширюються ринки збуту та впроваджуються інші чинники стабілізаційних процесів. Зокрема, і це всі підтвердять, стало легше жити лісівникам. Легше у тому сенсі, що на аукціонах із продажу деревини стало більше покупців. А якщо так, то збільшуватимуться і доходи лісових господарств. А враховуючи те, що у Бучацькому лісгоспі рішучий та здібний керівник, можна з впевненістю сказати, що успіх тутешніх лісівників гарантований.

У супроводі Володимира Островського ми побували у Золотопотіцькому та Язловецькому лісництвах. У першому незабутнє враження залишилося від відвідин букового лісу, спілкування з помічником лісничого, ветераном праці Григорієм Машталірем. Головний лісничий показав нам місце водоспаду, що неподалік села Русилів. Ця невелика річечка, що в’ється змійкою у видолинку лісових заростей, впадає у Стрипу. Стрипа ж несе свої води у широкий Дністер. До речі, найбільшим та найціннішим заповідним об’єктом Бучацького лісгоспу є регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон». Завдяки панові Володимиру ми побачили роботу лісопромислового комплексу підприємства, яким керує Ярослав Чуйко. Приємно відзначити, що тут функціонує робітнича їдальня – рідкісний випадок серед підрозділів такого взірця. Принаймні, директору, який зумів зберегти їдальню – особлива подяка, бо одне принести з собою на обід бутерброд, а зовсім інше – з’їсти гарячого борщу.

Для загального огляду слід додати, що лісові багатства лісгоспу постійно поліпшуються. Основна частина насаджень – це твердолистяні породи – 87,1 відсоток. Частка дуба становить 67,6, бука – 9 відсотків. У складі держлісгоспу є 48 заповідних об’єктів. Значна увага приділяється лісозахисним, господарським та природозахисним функціям. Цьогоріч у рамках акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» лісівники виконали доведений план посадки молодих насаджень. Тож навряд чи можна говорити, що лісівники більше рубають лісу, ніж його садять.

Познайомилися ми у лісгоспі з лісничим Коропецького лісництва Ярославом Шевчуком, який трудиться тут ще з 1984 року. Ярослав Миколайович із династії лісівників. Змінив на посаді лісничого свого батька – Миколу Софроновича. Ми пообіцяли панові Ярославу приїхати до Коропця і написати про лісництво окрему публікацію.

Про ДП «Бучацьке лісове господарство» можна говорити багато. Підприємство унікальне й своєрідне. І дарма, що зараз переживає тимчасові труднощі. Вони ж лише тимчасові. Для їх подолання потрібні завзяття, оптимізм, наполегливість та цілеспрямованість. У Руслана Прокіпчука та його підлеглих цих якостей вдосталь.