Дуже вже витончено «доброзичливці», під прикриттям депутатського мандата, намагаються його несправедливо обпаплюжити, виставити напоказ людям краю як сучасного лихваря або «нового» українця, що ніби то розкошує за рахунок сільських трударів.
Бо міг би І. Гута жити десь в іншому місці, а не рідному селі і не витрачати коштів на перебудову рідних Васильківців або, як він з гумором каже, «Нових Васюків». Бо більшість нашої еліти так і робить. Краще купити палац у Лондоні чи Швейцарії. Але не такого складу особистість І. Гути. Вирісши на цій землі, міцно ставши на ній, немов врісши в неї своїм єством, він піклується про неї.
Одну, паралельну центральній, дорогу вже зроблено. Це сучасна транспортна магістраль. Вона зв’язала колишнє «нове село Майдан», греко-католицький храм, дитячий садочок «Сонечко» з старим центром села. На черзі дорога, що з’єднає адмінбудинок з «Горою» і проляже аж до сільського кладовища. Розвантаживши центральну вулицю, буде проведено її реконструкцію. І це тільки дороги. Можна ще більше говорити про школу, яка завдяки йому стала середньою, де здійснюється поглиблене вивчення комп’ютера, а випускники отримають права водія та тракториста. Бо ж подаровано школі і авто, і трактор. А навчаються у нас школярі з Крогульця та Целієва. Кожному учневі, що починає навчання у середніх класах, дарується комп’ютер.
ГК «Мрія» веде добудову двох храмів у селі, облаштовує їхні подвір’я. Це у Васильківцях. Знаю, що надано допомогу в будівництві огорожі навколо новозбудованого храму у сусідньому Крогульці. Фінансується спортивно-масовий рух там, де «Мрія» користується паями селян. Не відмовляє І. Гута в стипендіях для здібних дітей, сиріт і напівсиріт, допомагає аматорським колективам і творчим людям. Це тільки те, про що знаємо ми, прості васильківчани.
І ще одне. Треба О. Муцу знати, що у середині 90-х нам, васильківчанам, теж заздрили, бо у селі за земельний пай платили і Гута, і Коваль по 10 цнт. пшениці, тоді як всі інші фермери заледве давали по 5 цнт. А нині ми отримуємо лише по 8 цнт. з лихвою, бо навіть з пенсіонерів держава «дере» прибуткові.
Васильківці, що своє майбутнє вже давно пов’язали з такими людьми, як Іван Миколайович Гута, наприкінці травня гучно відзначили традиційне свято села. Отже, «… а караван іде».
М. КУЧМІЙ,
с. Васильківці