Павло Онисько: “Гроші тернопільської “Ниви” пішли на святкування 800-річчя міста Збараж…”

Поділитися

Після скандального невиїзду тернопільської «Ниви» на гру з «Сумами» ми зателефонували одному з найдосвідченіших футболістів команди Павлу Ониську, аби безпосередньо з вуст прямого учасника бойкоту з’ясувати причини такого вчинку.

— Павле, у «Ниву» ви перейшли перед стартом сезону. Тоді участь команди в чемпіонаті була під знаком питання, і лише в останній момент вдалося заявитися. Коли підписували контракт, чи не було побоювань щодо певної нестабільності клубу? Що, власне, вам обіцяли?

— Коли мене запрошували в команду, то говорили, що завданням на сезон буде вихід до першої ліги. Я повірив, тому й поїхав до Тернополя. Все починалося ніби добре. За тиждень перебування в команді нам виплатили заробітну плату, перші преміальні… А тепер я розумію, що цим нас просто заманили.
 
— А контакт з клубом було офіційно підписано?

— Так, але чи є користь з того контракту, коли його умови не виконуються?

— Немає… Тобто, вже за тиждень перебування в команді почалися проблеми?

— З боями, але ми таки отримали ще одну зарплату, за серпень, і все. З’ясувалося, що в цьому клубі працюють несерйозні люди, котрі обіцяють одне, а роблять зовсім інше. Приїздив до нас на зустріч заступник губернатора, були й керівники від міста, клялися й божилися, що все буде гаразд, а команда боротиметься за першу лігу, все так красиво говорили… А насправді, як я потім зрозумів, люди від губернатора області вирішували якісь свої власні питання, тоді як футбол їх не цікавив.

— Цікаво, адже саме тоді активно обговорювали вже згадане нами завдання — вихід у першу лігу. Після ваших слів можна зробити висновок, що подібні заяви керівництва ніякого підґрунтя під собою не мали.

— Саме так. Я пограв у багатьох клубах, і знаю, як воно, коли команда бореться за високі завдання. У Тернополі ж подібного і близько не було. Після побаченого відразу зрозумів, що про першу лігу не може бути й мови!

— Недавно натрапив у ЗМІ Тернопільщини на інтерв’ю із заступником губернатора області  Петра Гоча, де той сказав, що команда планувала бойкот, «підкріплений» невиходом на гру з «Енергією» (15 жовтня). Втім, зустріч таки відбулася, як і наступна — проти «Славутича». Що ж сталося: з вами знайшли компроміс чи щось знову було обіцяно?

—  Перед матчем з «Енергією» ми вирішили не виходити на поле, допоки з нами не розрахуються. Компроміс таки знайшли, а його суть зводилася до гарантійного листа,  за яким після гри за кілька днів з нами мали розрахуватися. Цей лист у клубі довго не хотіли підписувати, але оскільки матч уже й так затримався на 15 хвилин, згоди вдалося досягти. Для нас це була свого роду гарантія, що ми такі отримаємо свої гроші. Проте тиждень минув, але нічого не змінилося й ніхто не поспішав з нами розрахуватися. На гру зі «Славутичем» ми вже рішуче були налаштовані не вийти. Та приїхав начальник команди Роман Мацюпа, який нас запевнив, що гроші на рахунку вже є, тож треба вийти на гру. Він нас по-чоловічому запевнив, що з нами розрахуються. Ми вирішили повірити востаннє й вийшли на гру…

Останнього тижня перед грою з «Сумами» ми вже й заступнику губернатора телефонували, пояснювали ситуацію, що з нами не розрахувалися, тож команда не поїде на гру. Але до нас ніхто не прислухався, як і на зустріч ніхто не приїхав: ані керівництво з міста, ані президент клубу.

— А хто зараз взагалі президент «Ниви»? Дехто каже, що президентом залишився Степан Рубай, частенько про «Ниву» в своїх інтерв’ю згадує і Валентин Хоптян…

— Валентин Хоптян — це губернатор області, а Степан Рубай — попередній президент клубу, якого я так жодного разу і не бачив. Коли підписував контракт, то в документах фігурувало прізвище Ізорія (Руслан Мамієвич, спортивний директор «Ниви». — О.Т.). З нами зустрічалася і давала обіцянки інша людина — Автанділ Мдінарадзе. До речі, в команді ми його президентом клубу називали. Інколи Петро Гоч приїздив, який в інтерв’ю всім розповідав, що перед футболістами заборгованості немає, й він не знає, звідки взялися страйки й бойкот матчів.

Зрештою, перед грою із «Сумами» з нами навіть ніхто не поговорив, тож ми вирішили не їхати в Суми.

— На невиїзд реакція когось із керівництва була?

— Ні. А вже — вівторок (розмова відбулася цього вівторка. — О.Т.), я — у Львові, інші хлопці теж роз’їхалися. Залишилося від сили чоловік п’ять місцевих.

— На форумах уболівальників клубу я прочитав: Автанділ Мдінарадзе гравцям відверто сказав, що не збирається їх годувати й розраховуватися з ними. Чи подібне мало місце?

— Він телефонував  тренеру та капітану команди і говорив, що як ми не поїдемо на гру, то нам взагалі ніхто нічого не заплатить. Іншими словами, нам почали щось типу погрожувати. Але якщо люди вже так повелися, й показали, що команда їм не потрібна, то, якби ми й виїхали в Суми, нічого б не змінилося. Лише були б ще більше нам винні.

Якби команда була потрібна, то навряд чи б вони сиділи, склавши руки. Я так зрозумів: зараз робиться все можливе, щоб дограти до зимової перерви.

—  Але ж є певні футбольні інстанції, куди футболісти можуть поскаржитися на невиконання контрактних зобов’язань…

— Є у нас така організація — ПФЛ. З «Ниви» вона зняла шість очок за старі борги. Наскільки мені відомо, команда, яка має борги, не може бути заявлена на наступний сезон. А перед стартом нового чемпіонату таких колективів було два — «Прикарпаття» і «Нива», які заявилися з боргами. В івано-франківців також була ситуація, коли команда не хотіла їхати на гру, й хлопці сиділи до останнього, чекаючи, допоки з ними таки розрахуються. Їм хоча певну частину виплатили. Нам же й частину не дали. Але чомусь, попри всі борги, ці команди було допущено до змагань без усіляких гарантій.

— Що збираєтеся робити далі? Як бути з грою проти «СКАД-Ялпуг»?

— У телефонному режимі ми між собою підтримуємо зв’язок і чекаємо хоч якоїсь реакції від клубу. Якщо з нами розрахуються, однозначно ми приїдемо і будемо грати. Якщо ж ні — то зберемося, й приїдемо на гру, щоб нас побачили. Можливо, до губернатора надійде інформація.

— Якщо вірити останнім новинам, то Президент України Віктор Янукович хоче відправити у відставку вашого губернатора. Можливо, це й по команді вдарило?

— Можливо. Наскільки мені відомо, подейкують, що наші гроші пішли на святкування 800-річчя міста Збараж…а постраждали ми.

Ситуація нині незбагненна, й неоднозначна. Виходить, що нас кинуто на поталу долі.

P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що після спільного засідання Президента України й Кабінету міністрів, Віктор Янукович звільнив лише губернаторів Львівської і Запорізької областей.

Автор: Олександр ТРАВЯНКА

Одне крісло на тернопільському стадіоні коштує 80 гривень

Як у Тернополі пам’янули жертв Голодомору (відео)