Сніг цьогоріч випав лише у січні, а за кілька десятиліть і взагалі може стати рідкістю, прогнозують науковці. Народний синоптик більш оптимістичний: погода повернеться у звичне для українців русло за 11 років.

Упродовж наступних трьох років спостерігатиметься “зсув сезонів”, розповів ТСН Валерій Некрасов, дніпропетровський народний синоптик.

“Починаючи з цього року, ми спостерігатимемо зсув сезонів: зима буде тривати з січня до половини березня, весна – з другої половини березня до кінця квітня. Літо – з травня по серпень. Осінь – з вересня по грудень. Сніг випаде знову лише у січні наступного року”, – прогнозує Некрасов.

За його словами, тенденція із зсуву пор року спостерігатиметься впродовж трьох років – 2011, 2012, 2013. Потім знову все стане на свої місця і упродовж 11 років ми будемо мати звичайне тепле літо і холодну сніжну зиму.

“Такі аномалії пов”язані з сонячною активністю. Сонце – наша головна батарея. Як воно нагріє, стільки тепла в нас буде. Сонячна активність проявляється раз на 11 років. Зараз ми переживаємо те саме, про що писав Пушкін у 1824 році: “В тот год осенняя погода стояла долго на дворе. Зимы ждала, ждала природа, снег випал только в январе”. Тобто 187 років тому спостерігався такий саме погодний зсув”, – пояснює народний синоптик.

Науковці частково підтверджують висновки народного синоптика щодо зсуву сезонів, утім уточнюють: спостерігається не зсув всіх сезонів, а зменшення тривалості холодного періоду року.

“Значний ріст середньої, максимальної і особливо, мінімальної температури повітря, який спостерігаються впродовж усього року протягом останніх десятиріч, привів до того, що тривалість холодного періоду в Україні зменшилась на 5-28 днів. Починається він на 5-14 днів пізніше, а закінчується на 5-13 днів раніше. Найбільші зміни спостерігаються на півдні та південному заході країни”, – розповіла нам Віра Балабух, завідувач відділом синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГMІ).

За спостереженнями її колеги, старшого наукового співробітника УкрНДГMІ Світлани Краковської, коливання клімату відбувалися постійно, щоправда, у нинішньому періоді є певні особливості.

“Були періоду похолодання, були періоди потепління. Одні коливання тривали десятиліття, інші – століття. Утім особливість нашого часу – це швидкість зміни клімату, швидкість потепління”, – наголошує експерт.

За словами Краковської, швидкість потепління за останні 25 років є рекордною. У майбутньому ж , за її оцінкою прогнозів кліматичних моделей, відносне похолодання можливе, але тенденція до потепління збережеться доволі надовго. Як мінімум – на найближчі кілька десятиліть.

Ще однією особливістю даного періоду, на думку Краковської, є нерівномірний розподіл опадів: загальна їх кількість майже не зміниться, утім всі вони можуть випасти, скажімо в один день. Потім можливий затяжний період посухи.

Версію головного синоптика України Миколи Кульбіди про те, що з часом Україна опиниться у тропічному кліматі, Світлана Краковська не спростовує. “Глобальний клімат змінюється. І тропічний клімат з часом може бути зовсім інший. У нас клімат помірних широт, і він також змінюється. Тож у майбутньому клімат помірних широт дійсно може наблизитися до сучасного клімату тропіків”, – зазначила пані Краковська.

Аналіз температурного режиму позаминулого літа вже показав, що кількість “тропічних ночей” (коли вночі температура не опускається нижче 20 градусів) була більшою за норму, наприклад, у Харкові на 40 днів. І така тенденція зберігатиметься і надалі.

За прогнозами кліматичних моделей за наступні 20 років до 2030 року середня річна температура зміниться ненабагато – на півградуса. Утім далі швидкість потепління зросте до півградуса за десятиріччя і до кінця ХХІ століття потеплішає на 3-4 градуси, максимально взимку – до 6 градусів. Тож, наші правнуки можуть вже не побачити сніг.

“Лише за останні 20 років середня температура взимку збільшилася майже на 2 градуси. Безумовно, все йде до зменшення періоду заморозків, зменшення кількості днів із сніжним покровом”, – наголошує експерт.

Загалом, каже пані Краковська, екстремальні зміни стосуватимуться зими і літа. Зокрема, таких місяців, як січень-лютий і червень-липень. З нею погоджується і колега Віра Балабух.

“Найбільш інтенсивне підвищення температури повітря, особливо мінімальної, відмічається у січні та лютому. Так на Поліссі мінімальна температура повітря січня виросла за останні десятиріччя на 3-4 градуси, порівняно з кліматичною нормою”, – каже пані Віра.

Такі зміни термічного режиму , за словами експерта, привели до зменшення тривалості та суворості зими в Україні. Стійкий сніговий покрив в останнє десятиріччя на значній території України не утворюється, збільшується повторюваність і тривалість відлиг.

“Збільшення числа спекотних днів, яке на значній території України супроводжується зменшенням кількості опадів, приводить до зростання посушливості, теплового навантаження на організм людини”, – застерігає Віра Балабух.

Раніше учені Каталонського університету вже дійшли до думки, що в майбутньому період найактивнішої смертності людей припадатиме на літо, а не як зараз – на зиму. Більше того, за словами метеорологів, до 2040 року люди вмиратимуть від спеки значно інтенсивніше, аніж від холоду. Дослідження показують, що до 2070 року в результаті наслідків глобального потепління щорічна смертність в Європі збільшиться на 15 000 осіб. Тривалість життя кожного європейця окремо може скоротитися на 3-4 місяці.

Напишіть відгук