Організм, коли у нього потрапляє інфекція, починає активно боротися з нею. Якщо організм ослаблений (тією ж боротьбою), його можуть атакувати ще одні патогени. Часто це називають ускладненням. Наприклад, людина лікувалася від бронхіту, а у результаті потрапила до лікарні із запаленням легень. Або лежить з грипом, приймає ліки, з дому – ні ногою, а через кілька днів її стан різко погіршується.
У нормі слизову дихальних шляхів встеляє захисний шар. Коли в організм потрапляє вірус грипу, захисний шар руйнується. На “оголену” слизову можуть потрапити інші віруси чи мікроби. У таких випадках розвивається вторинна інфекція, вилікувати яку не так просто. “Іноді ми думаємо, що це – ускладнення: температура росте, кашель посилюється, чути хрипи у легенях. А насправді це – зовсім інше захворювання. На тлі вірусної інфекції часто виникають бактерійні захворювання. Багато для того не треба: інтенсивно видули ніс – стрептококи, стафілококи потрапили у слухові труби, – наводить приклад завідувач дитячого діагностичного відділення Львівської інфекційної лікарні Ігор Гайдук. – Трапляється, що стан хворого погіршується, а насправді – це логічне продовження хвороби. Недуга може маскуватися під інші захворювання – наприклад, кишкові інфекції часто маскуються під респіраторні”.
Найчастіше суперінфекції уражають носоглотку (виникають синусити, фронтити, гайморити, ангіни) та органи дихальної системи – бронхи і легені (коли банальний грип ускладнюється затяжною пневмонією). “Коли хвороба – у розпалі, імунітет сам максимально активізується. Його не потрібно стимулювати медикаментозно, – каже лікар-імунолог Лариса Костюченко. – Аби до захворювання не приєдналася вторинна інфекція, хворого необхідно ізолювати, а ускладнення – вчасно діагностувати і лікувати антибіотиками”.
У групу ризику розвитку суперінфекції потрапляють діти, у яких до кінця ще не сформувався імунітет, люди похилого віку (після 65 років імунний захист стає слабшим), хворі на серцево-судинні захворювання та цукровий діабет. Проте найбільше ризикують ті, що зловживають антибіотиками, – на “важку артилерію” патогени перестають реагувати (за підрахунками фахівців, 60% антибіотиків призначають або “про всяк випадок”, або надто довгими курсами) та хворі, які потрапили на лікування у стаціонар. Простір – замкнутий, імунітет – ослаблений, бацили звикли “закушувати” антибіотиками і “купатися” в дезінфекційних засобах. Першими жертвами “невинного” золотистого стафілокока, клебсіелли, синегнійної палички і ацинетобактера стають реанімаційні та післяопераційні хворі, пацієнти, які днями перенесли інсульт, хворі терапевтичних відділень…
Суперінфекція “полює” і за тими, хто сам себе лікує. “Наприклад, лікар прописав хворому на туберкульоз курс лікування. Пацієнт приймає неповну дозу ліків або пропускає прийом. Результат – мікобактерії звикають до медикаменту. Людина може лікуватися, але то нічого не дасть, – пояснює лікар-фтизіатр Наталія Білик. – Найстрашніше, коли розвивається мультирезистентний туберкульоз. Тоді жодні ліки не діють. Лікування доводиться підбирати в індивідуальному порядку – призначати відразу по 4-6 препаратів”.
Як запобігти суперінфекції?
– При перших ознаках застуди зверніться до лікаря. Лікуйтеся під його контролем! Візьміть лікарняний.
– Часто мийте руки з милом.
– Зміцнюйте імунітет (загартовуйтесь, відмовтесь від цигарок та алкоголю, побільше рухайтеся, збалансовано харчуйтеся).
– Змазуйте слизову носа кунжутною, оливковою або рослинною оліями – зволожена оболонка більш захищена від вірусів та бактерій.
– У період застудних захворювань тричі на день полощіть горло сольовим розчином. Дослідження показують, що у такий спосіб можна на 40% знизити ризик розвитку суперінфекції.
– Включіть у раціон йогурти з пробіотичними добавками.
– Стежте, щоб повітря у приміщенні не було надто сухим.
– Тепло одягайтеся.
– З обережністю приймайте антибіотики. Не змінюйте дозування та графік прийому.