Є така дитяча гра – “Поламаний телефон”. Коли на “вході” говорять одне, а через кілька вух виходить зовсім інше.
Коли це дитяча гра, то це весело.
Біда, коли політична журналістика, яка покликана об’єктивно висвітлювати факти, стає “поламаним телефоном”.
Достатньо переплутати одне слово чи навіть розділовий знак (як у відомій ще зі школи фразі “Стратити не можна помилувати”) – і вислів політика набуває кардинально протилежного змісту.
Не хочеться вірити, що деякі журналісти влаштовують такий “поламаний телефон” навмисно.
Тому дуже прошу вас, шановні “акули пера”, будьте уважніші і об’єктивніші! Зрештою, завжди можна уточнити. Адже ваші повідомлення читають і потім роблять висновки мільйони громадян.
Отож учора, після хорошої тригодинної зустрічі з громадою в Житомирі, зі здивуванням читаю на УНІАН повідомлення під заголовком “Тягнибок закликав опозицію забути про об’єднання” http://www.unian.net/ukr/news/489814-tyagnibok-zaklikav-opozitsiyu-zabuti-pro-obednannya.html.
Відтак це повідомлення під розмаїтими заголовками та наголосами розійшлося у стрічках новин інших ЗМІ. В тому числі – на УП http://www.pravda.com.ua/news/2012/03/4/6960002/
Власкор УНІАН, зокрема, повідомляє:
“Лідер ВО “Свобода” Олег ТЯГНИБОК закликав опозицію забути про об’єднання, а натомість вести розмову про вироблення спільної політичної платформи перед наступними виборами до парламенту”.
Насправді жодних закликів, тим більше до опозиції, взагалі не було. Це була щира, камерна розмова з громадськістю, яка прийшла на зустріч. І звертався до конкретних людей, які ставили запитання.
І йшлося зовсім не про те, щоби забути про об’єднання в принципі, (як можна зробити висновок з повідомлення). А про те, що треба забути про безплідну демагогію на тему об’єднання, яке нібито саме по собі є панацеєю від усіх бід.
Оскільки, навіть об’єднавши усі без винятку сили, які називають себе опозиційними, без чіткої спільної мети, без єдиного плану дій ми нічого не досягнемо. Ми отримаємо те, чим закінчили усі попередні штучні передвиборчі об’єднання.
Зрозуміло, що єднання саме по собі не може бути самоціллю. А лише – дієвим інструментом досягнення актуальної мети: повалення режиму Януковича та ліквідації катастрофічних наслідків його діяльності.
Далі в повідомленні УНІАН читаємо:
“”Я переконаний, що об’єднання усіх опозиційних сил на наступних парламентських виборах є неможливим”, – зазначив О. ТЯГНИБОК. За його словами, історія української політики довела, що такі об’єднання опозиції є нетривалими і малопродуктивними… На думку політика, українській опозиції слід не об’єднуватися, а виробити спільну політичну платформу і на її основі “за умови відсутності потенційних зрадників” перемагати на цьогорічних парламентських виборах”.
Насправді чоловік запитав, чи можуть різні політичні сили об’єднатися, забувши про свої політичні переконання.
Я відповів, що об’єднання усіх політичних сил без спільної політичної платформи є неможливим. Зрозуміло, що йшлося не про неможливість об’єднання в принципі, а про неможливість об’єднання без спільної політичної платформи.
Адже ми дійсно не раз були свідками популістсько-механічних “об’єднань” і “блоків” під вибори, які відразу після виборів перетворювалися в кращому разі у “лебедя, рака і щуку “. А то й у “тераріум” внутрішніх конфліктів. Саме такі об’єднання закономірно ставали “нетривалими і малопродуктивними”. Перед усім – через відсутність будь-якої спільної політичної платформи та єдиного плану дій.
Далі в тему об’єднання з якогось дива вклинюють фразу взагалі з іншої опери:
“”Якщо хочете кидатися на танк, зробіть це мудро, зробіть це з патріотичною силою”, – порадив лідер свободівців”.
Насправді ця фраза стосувалася зовсім іншої теми. Це була відповідь на абсолютно інше запитання. Юнак поцікавився долею затриманих міліцією молодих патріотів з Херсона, які розклеювали по місту листівки проти Януковича.
Я відповів, що з мотивацією їхнього вчинку безперечно солідарний. Проте, якщо наша мета – повалення режиму Януковича, а не ув’язнення патріотичної молоді, протестну діяльність слід провадити мудро, організовано та ефективно. І краще – не самодіяльно, а разом із досвідченою в таких речах політичною патріотичною силою. Яка принаймні здатна забезпечити захист своїм активістам, в тому числі – політичний і юридичний.
Але до чого тут тема об’єднання?
Отже, як стає зрозумілим з наведеного вище, заголовок повідомлення “Тягнибок закликав опозицію забути про об’єднання” і зміст того, про що йшлося в Житомирі, є різним.
Бо коли я хочу закликати до чогось опозицію, то закликаю опозицію. Наприклад, на засіданні Комітету опору диктатурі або у відкритому зверненні. Жоден із речників “Свободи” ніколи не дозволяв собі робити якісь заклики до партнерів поза очі.
P.S. Цей допис не має на меті паплюжити роботу журналіста. Просто – наочний приклад дії “поламаного телефону” в інформаційному просторі.
Висновок: перевіряти і уточнювати суспільно важливу інформацію – ніколи не зайве. А от робити поспішні висновки, особливо із заголовків чи вирваних з контексту фраз, – зазвичай шкідливо.