“Чарівний палац над ставом”
Богай Віолетта
учениця ТЗОШ ім. В.Левицького №16, 8-Б клас
Одного разу серед мальовничих вулиць невідомого Тернополя появилися люди, які шукали місце для проживання.
Це була заможна сім’я, яка вже давно домовилась про шматок землі з засновником містечка. їх було чимало: батько Остап, мати Ольга, два старших сини Василь та Микола, середня дочка Катерина, наймолодшою була Марійка і старенькі бабуся з дідусем.
Поселившись, батьки знайшли пристойну роботу, в якій їм завжди помагали Остап з Миколою. Катерина закінчувала школу на дому, а Марійка любила блукати гарними закутками містечка. Хоч вона І була найменшою, але вона володіла великим серцем та вмінням бачити жорстокий світ добрими очима.
Марійка любила, коли бабуся вчила її куховарити та шити, коли дідусь розповідав як поводитись з тою чи іншою рослинкою чи тваринкою. Для неї все це здавалося дуже захоплюючим і вона вслуховувалась в кожне словечко, щоб нічого не забути. Невдовзі вона почала вчитися в школі. Марійка була старанною ученицею та дуже любила ходити на заняття і здобувати нові знання.
Пройшло багато часу. Остап і Микола пороз’їжджалися, Катерина вийшла заміж, а Марійка тільки-но закінчила школу.
Вона виросла дуже гарною, що тільки потрібно зазирнути їй в очі і можна відразу влюбитися.
Марійка була дуже розумною, любила допомагати людям, тваринам, ніколи нікого не залишала в біді.
Одного разу по-всьому місті оголосили, що скоро відбудеться бал, на якому будуть усі заможні люди. У списку гостей була і наша сім’я. Усі метушилися, що ж вдягнути на цей розкішний захід.
Ось настав вечір балу. Марійка мата розкішне золотисте плаття та гарну зачіску. Вона зайшла в будівлю де відбувався бал, всі були зачаровані її красою. Там вона познайомилась з парубком.
Невдовзі Марійка одружилася з Павлом (так звали хлопця з балу). І вони побудували прекрасний замок на місці, де завжди любила приходити Марійка і любуватися краєвидом. Будівництво замку тривало 8 років і завершилося у 1548 році.
Впродовж всієї своєї історії Тернопільський замок часто піддавався різним нападамі руйнаціям. Ще під час будівництва, у 1544 році татари вже намагалися напасти на місто, проте завдяки захисту міського ополчення вдалося стримати татарську навалу.