Як поєднати два фактично несумісні завдання в одне, яке врятує природу Тернопільщини від руйнування та оберігатиме флору і фауну від подальшого занесення її до списку зникаючих та рідкісних? Про це напередодні свого професійного свята спілкувалися за «круглим столом» представники почесної професії, які цієї суботи святкуватимуть своє професійне свято – День працівника природно-заповідного фонду. Мається на увазі як збереженість місць зростання рідкісних рослин (біологічних заказників) та обмеження до них доступу з боку місцевих мешканців і приїжджих, водночас і дозвіл відвідувати у мальовничих куточках природи Тернопілля всіх охочих.
Тернопільщина славиться мальовничою природою з унікальними краєвидами та місцинами з великою кількістю флори, яку мешканці інших регіонів можуть споглядати лише на світлинах Червоної книги України. Першочерговим завданням працівників природно-заповідної справи Тернопілля є збереження і відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду.
Круглий стіл, який відбувся у приміщенні Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, зібрав представників національних природних парків «Дністровський каньйон» і «Кременецькі гори», природного заповідника «Медобори» (заступник директора з наукових питань Галина Оліяр та начальник наукового відділу Ярослав Капелюх), Кременецького ботанічного саду, Козівського дендрологічного парку «Лісова пісня», Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства (перший заступник начальника Ігор Гуменюк), управління водного господарства, управління Держкомзему, а також працівників Управління охорони навколишнього середовища. Словом, всіх, хто стоїть на варті природно-заповідного фонду Тернопільщини або є дотичним до її охорони. А темою, яка була запропонована до обговорення стосувалася перспектив та проблем розвитку природно-заповідної справи на Тернопіллі.
Начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища Орест Сінгалевич привітав присутніх з професійним святом – Днем працівника природно-заповідного фонду, яке природоохоронці святкуватимуть 7 липня. Також згадав тих працівників, які відійшли в небуття, проте їхня наполеглива і самовіддана праця закарбована в історії формування і розвитку природно-заповідного фонду на Тернопільщині. Серед них Микола Чайківський, який працювавши інспектором Держуправління охорони навколишнього середовища, доклався до створення природного заповідника «Медобори» і розвинув природно-заповідний фонд Тернопілля з 4 об’єктів до майже 400.
Кожен із присутніх коротко охарактеризував діяльність своєї установи та проблеми, з якими доводиться стикатися, а також причини, які заважають їх вирішенню. Всі без винятку погодилися з тим, що головною проблемою злагодженого функціонування і подальшого формування природно-заповідної справи на Тернопіллі є нерозуміння суті заповідання природних об’єктів з боку чиновників вищого рівня. Крім того, виділення недостатньої кількості коштів або й узагалі їхня відсутність у статтях, які стосуються розвитку природно-заповідної справи.
Дискусійним було і питання туризму місцями, де зростають рідкісні рослини – ботанічними заказниками. Звісно, за кордоном з таких екологічних стежок, де турист приходить помилуватися на рідкісний зникаючий вид флори і ніколи не дозволить собі ступити за межі екостежки, знищивши при цьому рідкісну квітку, тутешні екологи мають прибутки, які знову ж таки спрямовують на охорону і розвиток природних пам’яток. Наші ж екологи не можуть похвалитися здавалося б таким раціональним вирішенням проблеми недофінансування природоохоронної галузі. До того ж, наш менталітет нам поки що цього нам цього не дозволяє, і з екскурсійної групи бодай один цікавий турист піде туди, де росте рідкісна квітка, зірве її, або навіть просто захоче вдихнути її аромат, витоптавши при цьому десятки інших, не менш рідкісних рослин. До того ж, законом чітко не прописано, що за відвідування екологічних стежок працівники природних заповідників мають право брати якусь елементарну плату. А варто було б. Такий крок бодай би трішки полегшив життя природоохоронцям і вирішив би чи не найголовнішу проблему.
До речі, присутні вирішили частіше збирати такі «круглі столи» і не лише в управлінні, а й безпосередньо на природних об’єктах, аби обмін досвідом між установами прийняв не лише теоретичного, а й практичного забарвлення.
У кінці зібрання Орест Сінгалевич подякував за плідну співпрацю всіх присутніх та вручив грамоти та внесок у збереження біорізноманіття й розвиток природно-заповідного фонду Тернопільщини працівникам установ природного заповідання.
Принагідно Тернопільське обласне управління вітає всіх працівників природно-заповідної справи Тернопілля, а особливо науковий відділ природного заповідника «Медобори» з їхнім професійним святом. Витримки вам і успіхів у творенні благородної справи.
Прес-служба Тернопільського
обласного управління ЛМГ