Речі сакрального мистецтва, створені для храмів, повинні бути в храмах. Так є в усій Європі

Поділитися

Жителі старовинного Бучача, якому вже понад 750 років, пишаються тим, що саме там працював, одружився і проживав з родиною геніальний Іоанн Георг Пінзель. Міська ратуша, костел Успіння Пресвятої Богородиці, церква Святої Покрови оздоблені його руками.

Але, коли у XVIII-му столітті галицький Мікеланджело творив свої шедеври в храмах на славу Божу, він і подумати не міг, що колись вони опиняться в музеях. Мистецькі заклади виявилися порятунком від радянської атеїстичної системи.

Нині релігійні громади Бучача прагнуть повернути «свої» творіння Пінзеля, створивши для їхнього безпечного зберігання усі необхідні умови. Так, у 2010-му, в останні дні президентства Віктора Ющенка, з Тернопільського художнього музею були повернені до церкви Святої Покрови Дияконські ворота. Правда, чомусь, лише на сім років. Проте громада і на це погодилася, сподіваючись за цей час добитися остаточного повернення святині до храму. Тепер ці Дияконські ворота потрапили до списку для виставки у Луврі. Також в переліку і скульптура Святого Онуфрія з храму на його честь в с. Рукомиш.

Отож, наприкінці липня спеціалісти з питань реставрації та працівники Тернопільського художнього музею приїхали до Бучача з метою забрати Дияконські ворота. Біля церкви зустрілися з обуреною громадою та представниками місцевої влади.

Люди просто не вірять, що їхня святиня повернеться назад не те, що до Бучача, а й до України взагалі, адже інформація в листі міністра культури України, який показав директор Тернопільського обласного художнього музею Ігор Дуда, не викликала довіри.

Як стверджують в комісії з питань збереження історико-культурних цінностей Бучацької райради, про те, що бучацькі святині поїдуть до Лувру, раніше їм взагалі ніхто офіційно не повідомляв.

До речі, з 2009-го року в Бучацькому районі діє рішення сесії райради, яке забороняє вивозити історико-культурні та сакральні цінності за його межі. Адже бучаччани мають гіркий досвід.

Починаючи ще з радянських часів, робіт Пінзеля в Бучачі поменшало через те, що їх просто не повернули з реставрації чи виставок. Чимало з них просто зникли безслідно.

Бучаччани звернулися за допомогою до народного депутата України Василя Деревляного, який адресував депутатське звернення прем’єр-міністрові України Миколі Азарову з проханням розібратися в даній ситуації і призупинити вивезення робіт Пінзеля закордон. А п’ятого серпня громада прийняла рішення звернутися до Президента України з проханням забезпечити виконання статті 17-ої Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Жителі Бучача пригадують слова авторитетного мистецтвознавця Бориса Возницького, які він сказав, приїхавши на запрошення настоятеля храму Святої Покрови (УГКЦ), отця Василя Шафрана, коли отець взявся за реставрацію вівтарів Покровської церкви: «Речі сакрального мистецтва, створені для храмів, повинні бути в храмах. Так є в усій Європі». 

 День

«Ми оприлюднимо всі офшорні рахунки олігархів і членів їхніх сімей»

Над чим “страждають” тернопільськ прокурори?