Всесвітньо відомому і активно використовуваному в мережі набору символів, який позначає посмішку – “смайлику” – 19 вересня цього року виповнюється рівно 30 років. Не тільки дата, але й час його народження відомі з точністю до хвилини – 19 вересня 1982 року в 11:44.
Саме в цей день і годину, людина, яку вважають винахідником смайлика, професор Скотт Фалман (Scott Fahlman) з Університету Карнегі-Меллон у Піттсбурзі, відправив на сайт, який служив електронною дошкою оголошень, лист. У своєму повідомленні Фалман запропонував, “використовувати для позначення жартів наступну послідовність символів: :-). Читати нахиливши голову набік”, пише видання The Verge.
Перший смайлик був усміхненим, тому і був названий “смайликом” і виглядав так: “:-)”. Практично відразу ж з’явилася і його “сумна інтерпретація”. Надалі інтернет-співтовариство створило безліч смайлів на всі випадки життя, для вираження різноманітних емоцій. Активне розповсюдження графічних інтерфейсів призвело до появи так званих “емотіконів” (“emoticons”) – спеціально намальованих смайликів, які вже не були набором символів, набраних за допомогою клавіатури.
Мета, для якої були створені смайлики, була простою – дати можливість користувачам із почуттям гумору авторам передавати емоційне навантаження тим читачам, які сприймають текст лише в якості носія інформації.
До появи смайлів багато жартів ризикували бути не до кінця зрозумілими.
Автор напрочуд простої на вигляд ідеї відзначає, що він був впевнений в тому, що його дітище не проживе більше 10 хвилин. Однак це поєднання знаків пунктуації відразу всім сподобалося. В університеті і студенти, й інші викладачі почали активно використовувати смайлики в листуванні, тому пізніше лист з новаторською пропозицією використовувати розділові знаки для вираження емоцій було розіслано в інші навчальні заклади.
Про сучасні набори анімованих і статичних “емотіконів”, в більшості своїй жовтих і круглих, професор говорить, що “вони потворні і просто руйнують саму ідею передачі емоцій за допомогою клавіатури