ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА. МОЇ ДОРОГІ ТЕРНОПОЛЯНИ!
Я, пророк, Мирослав Копак, звертаюся до Вас, мої дорогі тернополяни, щоб збентежити Вашу свідомість у ставленні до Вашого політичного вибору народних депутатів до Верховної Ради України сьомого скликання. Дякую Святому Духу, що післав мені надхнення для написання цієї праці і присвячую її до найдорогоціннішого свята українців, сім раз по три річниці, з Дня прогошення Акту державної незалежності України. Розповідь розпочну із цієї священної події. Закінчувалося друге тисячоліття від Різдва Христового. Початок тисячоліття, київські кручі освятив Апостол Андрій і попередив Божою Карою Апостол Йоан Богослов, до якої ніхто не прислухався. Для мирного закінчення тисячоліття, щоб вгамувати кремлівську шарпанину, у стольному граді – Києві з’явився Сам Люб’ячий Господь. Це сталося 24 серпня 1991 року. Милосердного Господа вітала уся українська земля. По містах та селах замайоріли Божі Символи – синьо-жовті знамена Духа Святого. Щастя та радості у Божого люду не було меж.Творцю усього видимого і невидимого, випав час р’ясних видимих земних дарів, котрими Він щедро обдарував своїх підданих. А на київські кручі, за третьої спроби, Творець, у своїй Могутній Десниці приніс невидимий дарунок, скарб – найцінніший із усіх скарбів, омріяний багатьма поколіннями українців – Свободу і Незалежність, щоб вручити його представникам найвищої української влади – Верховної Ради. У Народної Ради, цієї гілки влади, радості не було меж. Вони готові були навіть вихопити дарунок у Господа. Але, Всевишній сказав, що все має бути по ваших земних законах. Консервативні сили одразу злякалися отримувати із Десниці Всевишнього цей дарунок. Але була призначена урочиста хвилина передачі дорогоцінності, на яку консервативні сили зобов’язані були прийти. І ось, наступила урочиста хвилина дарування 25 депутатів, уже, чи то з радості, чи з горя, так напилися, що навіть не встигли дійти, щоб отримати скарб. 321 депутат, молодці, міцно по конституційному вхопили дорогоціннісь. Чотири козли, так уперлися рогами, що за ніякі гроші скарбу не захотіли. Решта, ще не пили, але поводили себе так, нібито були вщент п’яними. Вони ніби взяли дорогоцінність, ніби не взяли. Не дивлячись, як хто приймав дарунок, депутати усі дружно, так поспішали «обмити» його, що аж забули подякувати Господу. Всевишнього розгнівила ця урочиста хвилина. Він сказав, за таку невдячність шлю вам свою Кару. Вона буде рівноцінною вашому невдячному поступку. Ви будете ніби незалежними і ніби у Союзі. Щоб ваші діти не мали місця і ви довго мучилися, забираю усі колиски. Залишаю ваші хитрощі диявольські і добавляю розбрату. Самі ви із таким непевним становищем нічого не зробите. Пройде час, і Я пішлю свого післанника – пророка із колиски. Він зніме з вас Мою Кару. Запам’ятайте мій Знак – сім по три рази у сьомій. Я вам не довіряю. На сторожі України стоятиму сам. І – зник. Консервативні сили не зважали на Кару Божу, адже вони у нього не вірять. Взяли Незалежність, всяких напитків, наїдків і на сьомий день, після майже одностайного підтримання невидимого Господнього дарунку народом, повезли його на збереження Союзу. У біловезькій пущі так напилися, що пропили цілий Союз. На п’яні голови, щось таке зліпили – ніби Союз, ніби не Союз і встромили туди Україну. Так і вона по сьогодні за Карою Божою, ніби незалежна, ніби у Союзі. А народу привезли «маємо те, що маємо». Весь цей час, справно, тільки один Господь, стоїть на сторожі України. Цьогоріч, диявольські сили мріють позмагатися із Самим Господом Богом. На чиїй стороні станемо Ми у цьому двобої? Вибір за Вами. А я, пророк, Мирослав Копак, прошу Вас дорогі тернополяни, своїм дружнім голосуванням підтримати мою програму. Слава Ісусу Христу! Слава Україні! МИРОСЛАВ КОПАК – ПРОРОК З «КОЛИСКИ» НЕЗАЛЕЖНОСТІ.