Минулого тижня у статті «Результати виборів. Щеплення проти викликів» ми зазначили: «Мабуть, 9 листопада міський голова під час привселюдної процедури щеплення проти грипу дав чітко зрозуміти, кого він підтримуватиме на посаду голови обласної ради»… Здавалося б все правильно, звичайно, що ми знали й про минулорічне щеплення, коли разом із міським головою цю процедуру пройшов і начальник управління торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради Василь Хомінець. Але, коли ми поцікавилися в останнього чи не висуватимуть його кандидатуру на посаду майбутнього голови Тернопільської обласної ради, В. Хомінець уник прямої відповіді зіславшись на те, що питання про наступника О. Кайди буде приймати вище керівництво ВО «Свобода» і йому можливо набагато цікавіше було б бути на передовій, стати помічником одного з новообраних депутатів Верховної Ради і хоча би підносити патрони, зрештою за перекуром подискутувати, наприклад з Віктором Пинзеником.
Лідер ВО «Свободи» Олег Тягнибок вчинив все правильно, знаючи, що над нинішнім депутатським складом Тернопільської обласної ради висить дамоклів меч, він не став зволікати з визначенням претендента та обранням голови Тернопільської обласної ради. Здається також не помилився з кандидатурою, адже патріотизму Василеві Хомінцю не потрібно позичати, і на відміну від інших кандидатур на посаду нового голови облради, В. Хомінець вже має досить успішний досвід управлінської роботи, нагадаємо читачам, що у 2005–2010 рр. він вже очолював Лановецьку районну адміністрацію, яка за його керівництва вийшла на передові місця з районних адміністрацій Тернопільської області по всіх показниках. Позитивним для В. Хомінця також стало те, що він не вліз у різні кулуарні ігри при визначенні кандидатів, котрі балотувалися від ВО «Свобода» до Верховної Ради, хоча для прикладу у Збаразькому виборчому окрузі він мав набагато кращі стартові можливості ніж обраний кандидат від ВО «Свобода». Він не образився, а далі спокійно продовжував працювати.
Перший і другий крок зроблено. Розуміючи, що депутатам від ВО «Свободи» не вистачить голосів для обрання нового голови обласної ради, чинний голова та претендент вчора провели переговори з головою Тернопілької ОДА, розповідають, що останній нібито попередньо погодився, але після цього ще мав розмову з одним із своїх заступників в якого щодо майбутнього голови є окрема думка.
На запитання чи виноситимуть його кандидатуру на посаду голови обласної ради В. Хомінець прокоментував: «Незалежно чи я б кандидатура не висувалася на посаду голови Тернопільської обласної ради, щоб процедура голосування пройшла успішно, консенсусу потрібно буде досягнути із усіма фракціями».
Отже сесія обласної ради у п’ятницю обіцяє бути цікавою.
Коротка біографічна довідка:
ХОМІНЕЦЬ
Василь Петрович (13. 10. 1973 р., с. Виноград Коломийського району Івано-Франківської області) – історик, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної ради (від 2009 р.). Член НРУ (1990 р.), КУН (1997 р.), керівник його молодіжної обласної реферантури, заступник голови ТОО (від 2003 р.); Всеукраїнського об’єднання «Свобода» (2009 р.). Співініціатор створення спілки незалежної української молоді (м. Хмельницький), Тернопільської обласної молодіжної організації ГСПО «Тризуб», згодом – політичний референт цієї організації в Тернопільській області. Закінчив Хмельницьке педаогічне училище (1993 р.), історичний факультет ТДПУ (1998 р., нині ТНПУ ім. В. Гнатюка). Від 2006 р. навчався на факультеті Вищих керівних кадрів Національної академії управління при Президентові України. Працював учителем історії та правознавства Грушковецької вечірньої школи (1998–1999 рр., Летичівського району Хмельницької області), адміністратором ПП «МВМ» (1999–2000 рр., м. Тернопіль). 2000 р. – політичний оглядач «Нової Тернопільської газети». 2003–2005 рр. – приватний підприємець, водночас – помічник-консультант народного депутата І. Тарасюка (2002–2005 рр.). Голова Лановецецької РДА (2005 – 2010 рр.). Від 2011 р. – начальник управління торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради.
За даними
Тернопільського представництва
Інституту української політики.