З нотаток досвідченого спеціаліста мисливського відділу

Колись люди ходили на полювання з однією метою – прогодувати сім’ю. Зараз мисливство здобуло більше естетичного й спортивного забарвлення. Однак ця характеристика не стосується тих, хто іде на полювання у заборонений термін, недозволеною зброєю, без будь-яких табу та дотримання лімітів й на тварин, на яких апріорі не можна полювати.

До того ж, якщо проглянути статистику по Україні, то браконьєри – це зовсім не бідні люди, які вимушено ідуть на полювання, бо їм чи їхній сім’ї нічим харчуватися… На жаль, Тернопільщина не є винятком… До того ж, незаконне полювання таким «людям» додає адреналіну, тож якщо не попадеться на око мисливствознавця, єгеря чи лісника під час рейду, то це додасть йому ще більше сміливості, і він знову візьметься за зброю й вийде на нерівний бій з беззахисним перед ним лісовим мешканцем.

З цієї теми розпочалася наша розмова з головним спеціалістом відділу мисливського господарства, контролю та захисту лісу Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Миколою Слюсаревським.

Браконьєри, хто вони? Охарактеризуйте особливі риси тернопільського браконьєра. Адже побутує думка, що людина йде в ліс не від поганого життя чи нестачі харчів, а зовсім з іншою ціллю…

Це найболючіша проблема мисливського господарства. Браконьєрство – це незаконний вид полювання. І знищення тваринного світу в незаконний спосіб, незаконними знаряддями, в невстановлені терміни, а часто на заборонених до відстрілу тварин та ще й у заборонений час – явище ганебне, з яким боролися з давніх-давен держава і громадськість. Браконьєр у погоні за бідолашним зайцем, козулею, а то й кабаном, не обмежується ні транспортом, ні пальним до нього, ні набоями. В мисливському сезоні 2012 року працівниками відділу мисливського господарства, контролю та захисту лісу обласного управління складено 17 протоколів на порушників правил полювання, в т.ч. на 5 осіб, які незаконно добули козулю європейську і яких Бережанським районним судом було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Які функції виконує Ваш відділ?

В обов’язки працівників відділу мисливського господарства, контролю та захисту лісу входить організація та проведення охорони державного мисливського фонду, дичерозведення, регулювання чисельності шкідливих тварин, підготовка пропозицій за термінами і порядком проведення полювань, перевірка користувачів мисливських угідь, розробка лімітів використання мисливських тварин і ін.

Працівники відділу також стежать за дотриманням норм чинного законодавства з боку постійних лісокористувачів щодо рубок догляду за лісом, а також дотримання правил відпуску деревини, недопущення випадків незаконних рубок лісу, раціонального використання та відтворення лісоресурсів.

Які заходи проводите для того, аби втримати державний мисливський фонд у нашій області на належному рівні?

На даний час користувачами мисливських угідь області проводиться значна робота з розведення мисливських копитних тварин у напіввільних умовах із подальшим випуском їх у мисливські угіддя. Наразі створено вольєрні господарства в ДП «Кременецьке ЛГ», ДП «Чортківське ЛГ», Теребовлянській РО УТМР, Зборівській РО УТМР і МГ «Стіжок». Це дає змогу поліпшити генетичний фонд диких копитних тварин та збільшувати поголів’я. Мисливське господарство в області ведеться на площі 972,9 тис. га, з них 135,8 тисяч га закріплено за держпідприємствами ТОУЛМГ, 825,4 тис. га – за районними організаціями УТМР і 7,5 тисяч га – за мисливським господарством «Стіжок», 4186 га за МГ «Оберіг».

Звичайно, щоб надійно охороняти державний мисливський фонд, необхідна високопрофесійна єгерська служба з відповідним забезпеченням та фінансуванням. Немаловажну роль на збільшення популяції мисливської фауни відіграє і чисельність диких хижих звірів та птахів. Користувачам мисливських угідь необхідно більш відповідально віднестися до цієї проблеми, так як бродячі собаки, коти та лисиці не лише завдають великої шкоди мисливській фауні, а й є носіями небезпечних хвороб та інфекцій.

Скільки коштів витрачається на утримання мисливських угідь щорічно? Що закладається в кошторис першочергово? Чи передбачено такі кошти з держбюджету?

Загальні витрати на ведення мисливського господарства в підпорядкованих підприємствах у рік становлять 750,7 тис. грн, у тому числі за рахунок держбюджету 73,6 тис. гривень. Першочергово кошти закладаються на заготівлю кормів для підгодівлі мисливської фауни в зимовий період, а також на біотехнічні споруди та охорону державного мисливського фонду

Для охорони державного мисливського фонду залучається також державна лісова охорона і громадські мисливські інспектори, єгерська служба користувачів мисливських угідь.

Що потрібно зробити, аби браконьєрів на Тернопіллі стало менше? Встановлені згідно з законодавством штрафи за несанкціоноване полювання, на вашу думку, достатні для того, аби відбити бажання в браконьєра брати в руки зброю?

По-перше, потрібно постійно проводити роз’яснювально-профілактичну роботу серед мисливців та населення. По-друге, штрафи для порушників правил полювання та браконьєрів мають бути такими, щоб у них не виникало і думки про нанесення шкоди мисливській фауні. Законодавець ці речі має відрегулювати таким чином, аби єгерська служба могла виконувати свої обов’язки безперешкодно та високопрофесійно.

Скільки складено протоколів на порушників правил полювання за період мисливського сезону 2012-2013 років?

Працівниками державної лісової охорони, районними мисливствознавцями, єгерською службою користувачів мисливських угідь складено 99 протоколів на порушників правил полювання та накладено штрафних санкцій на загальну суму 25480 гривень.

Яка загальна кількість мисливців в Тернопільській області?

В області є майже 10 тисяч мисливців, які отримали державні посвідчення мисливця і мають право на проведення полювання. Активними ж мисливцями в мисливському сезоні 2012-2013 року стали 5500 осіб, що становить дещо більше половини від загальної кількості зареєстрованих мисливців.

Чи очікуєте збільшення чисельності тварин після їх обліку порівняно з попередніми роками?

Проведення обліків чисельності мисливської фауни є надзвичайно трудомістким процесом, який залежить від багатьох факторів: від погодних умов, ефективної організації їх проведення користувачами мисливських угідь, ін.

Порівняно з проведеними обліками 2012 року, в 2013-му очікуємо незначне збільшення чисельності парнокопитних тварин, адже на сьогоднішній день погодні умови прихильні до життєдіяльності мисливської фауни.

Довідка. На території мисливських угідь області в мисливському сезоні 2012-2013 років проводилося полювання на пернату дичину, хутрових звірів та парнокопитних тварин.

Полювання на пернату дичину розпочалося у серпні і тривало по грудень, на зайця-русака відбувалося у листопаді та грудні, ліцензійне полювання на козулю європейську тривало у листопаді та грудні.

За словами головного спеціаліста відділу мисливського господарства, контролю та захисту лісу Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства

Миколи Слюсаревського, у січні дозволено полювання на самців кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування у користувачів мисливських угідь, які відповідно до чинного законодавства мають на це право та ліміт на його добування. Також у січні та лютому на території польових мисливських угідь області дозволено полювання на лисицю червону за разовими відстрільними картками користувачів мисливських угідь.

Марія Сабан, прес-служба Тернопільського

облуправління лісового та мисливського господарства

Напишіть відгук