Василь Фіялка виграв усі суди у Ю. Желіховського та В. Клименка
Повною перемогою колишнього кандидата у народні депутати України Василя Фіялки завершилося його піврічне судове протистояння із заступником голови – керівником апарату Тернопільської облдержадміністрації Юрієм Желіховським.
Загалом Василь Фіялка виграв 16 позовів, у яких чиновник обласного масштабу та відомий банкір, у той час також кандидат у нардепи у 164-му в.о., вимагали компенсацію за буцімто завдану їм моральну шкоду, яку нібито одержали за розміщення нібито їх портретів поряд із портретами Леніна та Сталіна у матеріалах передвиборчої агітації, що друкувалися під промовистим застереженням «Біда у нашу хату йде!»
Особливо «відзначився» Желіховський, який як головний доказ своєї «правоти» долучав копію службового посвідчення заступника голови облдержадміністрації, вочевидь сподіваючись в такий спосіб здійснити адміністративний вплив на суддів. Варто зауважити, що спочатку на таку «доказову базу» різні судді реагували по-різному. Щоправда, були й такі, як суддя Тернопільського міськрайонного суду В.Рамазан, який відразу принципово став на бік закону і відмовив Ю.Желіховському у задоволенні позову.
Але у більшості випадків це протистояння набуло значного суспільного резонансу. На захист Василя Фіялки стала громадськість в особі Української народної ради, тимчасової контрольної комісії з питань дотримання виборчого законодавства, протидії корупції, адміністративному тиску та фальсифікацій Тернопільської обласної ради, народний депутат України Анатолій Гриценко. На бік правди у цьому протистоянні стали засоби масової інформації: на всеукраїнському рівні про нього, зокрема, писали «Дзеркало тижня», «Українська правда», на регіональному – хід справи постійно висвітлювало інтернет-видання «Про все».
У підсумку, судова гілка влади Тернополя, незважаючи на весь адміністративний тиск, неодноразові звернення позивачів до апеляційного суду, таки продемонструвала усю безсилість закулісного чиновницького впливу. У Тернополі, чи не вперше в Україні, судами було застосовано європейські стандарти у випадку присудження моральної компенсації за публічно висловлені судження стосовно найнятих на державну службу чиновників.
Приємно, що це сталося саме у нашому місті, який у такий спосіб ще раз довів свою європейськість і те, що справді є барометром української демократії.