– Отже, пане Михайле, розкажіть будь ласка, чому Ви стали ініціатором об’єднання підприємців Тернополя в громадську організацію?
Вже понад 20 років в Україні формується громадянське суспільство, але, на жаль, воно не дієве. Ми маємо тисячі громадських організацій, але вони відграють незначну роль у взаємовідносинах між владою і громадою. Можливо, однією з причин є те, що громади в Україні розділені за політичною ознакою.
Через зневіру та апатію, котру породило внутріполітичне протистояння в Україні, через розчарування, котре особливо проявилося після Помаранчевої революції, а нині досягло свого апогею, українська, зрештою і тернопільська громада є ослабленою. Тому я разом із однодумцями вирішили шукати інший шлях, який справді закладав би основи формування повноцінної української громади та української нації.
І чи не єдиним таким шляхом є шлях до самоорганізації українських середовищ, про що говорили І.Франко, митрополит Шептицький, інші українські діячі минулого, а сьогодні на цьому наголошують кардинал Любомир Гузар, Мирослав Маринович та інші.
Оскільки я підприємець, то вирішив розпочати об’єднання свідомих громадян саме в підприємницькому середовищі. Разом нам набагато легше знаходити спільну мову з владою, протистояти податковому пресу, обмінюватися досвідом і думками, підтримувати один одного в скрутну хвилину, популяризувати українську продукцію, зрештою витрачати нами зароблені кошти на українські справи та допомагати потребуючим.
– Чому Ліга підприємців, яку ви очолюєте має назву «Українська справа»?
Однією з головних причин українських негараздів, зокрема, й соціально-економічного характеру, є слабкий рівень національної свідомості у суспільстві. Тому ми прагнемо переконати пересічного українця в необхідності купувати українські товари, здійснювати покупки в закладах торгівлі, заснованих на базі українського капіталу, розвивати кооперацію.
Гаслом Ліги підприємців «Українська справа» є принцип, який зародився серед українців Австро-Угорщини в кінці 19 століття і діяв в Галичині в 1920–1930-х рр. за часів польської окупації – «Свій до свого по своє!». Ще тоді українські підприємці гуртувалися, щоб протидіяти експансії польського та єврейського капіталу і стимулювали розвиток вітчизняного виробництва, власного бізнесу. Кооперативи українських підприємців не тільки допомагали виживати, але й щедро фінансували духовні, культурні, а також визвольно-державницькі змагання українців.
В сьогоднішньому часі крім польських товарів, ми маємо ще й експансію китайських, російських та інших зарубіжних виробників. Хоча значна частина української продукції не те що нічим не поступається, але в багатьох випадках є набагато якіснішою від, наприклад, китайської. Тому, ми ставимо також перед собою завдання змінити філософію українських споживачів. Старе гасло «Свій до свого по своє!» нині потрібно наповнити сучасним технологічним змістом.
Необхідно не тільки проводити рекламні кампанії серед споживачів, а й переконувати підприємців, щоб вони підтримували високу марку українського виробника.
Частку від отриманих прибутків ми будемо витрачати на розвиток української культури, духовності, на підтримку української громади, тобто гасло «Українські гроші – в українські руки, на українські справи!» є також актуальним. То ж купуючи в нас – в українських підприємців, українці тим самим підтримуватимуть українську традицію і робитимуть посильний внесок у справу утвердження української нації як господаря своєї долі на своїй землі.
– Вас вже не перший рік знають як благодійника, чи завжди Ви відгукуєтеся на доброчинні справи?
Я не люблю хвалитися благодійністю, були часи, коли я витрачав 30, а той 40 відсотків прибутків на добрі та потрібні справи. Але, як це не прикро, усім, хто звертається за допомогою, не завжди є можливість чимось зарадити. У мене були такі випадки, коли я відчував, що можливо є останньою інстанцією, останньою надією людини, але не зміг нічим допомогти. Після таких випадків душа стояла пусткою…
У нас з кожним роком відбувається все більше розшарування суспільства, насамперед між дуже багатими та бідними. А представники малого та середнього бізнесу, які мали б формувати середній клас, сьогодні ледве виживають. В таких умовах кількість людей та громадських організацій, котрі звертаються за допомогою, зростає, а фінансова спроможність підприємців не покращується.
Незважаючи на такі обставини, Ліга підприємців «Українська справа» і надалі буде здійснювати благочинну діяльність, допомагати потребуючим та реалізовувати проекти на підтримку тернопільської громади.
– Скільки членів нараховує Ліга підприємців «Українська справа»?
На даний час в нас на обліку перебуває більше сотні підприємців. Серед них є представники малого та середнього бізнесу, приватні підприємці. В Лізі підприємців є підприємці, котрі вже мають значний досвід введення бізнесу, є також і початківці, які тільки недавно розпочали свою справу.
– У Тернополі є й інші громадські організації, що об’єднюють підприємців. Чим Ваша організація відрізняється від інших?
Насамперед тим, що ми вже маємо тривалу позитивну історію нашої діяльності. До моменту юридичної реєстрації Ліги підприємців «Українська справа» впродовж кількох років ми діяли як Спілка підприємців з однойменною назвою.
Ми були активними учасниками акцій протесту проти прийняття нового податкового кодексу, акцій на підтримку прийняття закону про спрощену систему оподаткування, брали участь у роботі регіональної ради підприємців Тернопілля, різних круглих столів.
На наше запрошення в Тернопіль приїжджав Степан Бандера – внук легендарного керівника ОУН Степана Бандери.
В останні чотири роки підприємці Спілки щорічно формували фонд всеукраїнської культурно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких.
Ми допомагаємо українським виконавцям, всіляко допомагаємо українській патріотичній молоді, співпрацюємо з християнськими організаціями, з метою популяризації українського виробника та національних традицій беремо участь в організації та проведенні різноманітних українських фестивалів, от хоча б для прикладу – «Цвіт вишиванки».
Фактично кожен член нашої організації має за плечима свою історію успіху, певний досвід громадської, благодійної, а то й політичної діяльності. Це нам допомагає спільними зусиллями впливати на вирішення багатьох питань, зрештою формувати думку в суспільстві.
А об’єднує всіх нас те, що ми відстоюємо українську національну ідею та сповідуємо християнські цінності.
На початку цього року ми завершили процедуру реєстрації нашої організації, що стало для нас початком нового, якісно вищого рівня організації та діяльності.
Нашими цілями є: захист інтересів українських підприємств та приватних підприємців, розвиток та зміцнення підприємництва, сприяння розвитку української громади.
На сьогодні організація становить єдине ціле, об’єднане спільною метою. У нас є власна символіка, ми завершуємо створення сайту нашої організації, плануємо створення власного друкованого видання та кредитної спілки.
– Чи кожен підприємець може бути членом Ліги?
Кожен, хто поділяє засади та принципи, етику професійної діяльності, філософію нашої організації, може бути членом Ліги.
– А якщо підприємець не є українцем за національністю?
Звичайно, що може, якщо він за духом українець, поділяє наші погляди і готовий витрачати частку своїх прибутків на українські справи. Пригадайте скільки в історії України було не українців за національністю, які перейнялися українським духом і зробили багато добрих справ для України, взяти хоча б австрійського архікнязя Вільгельма Габсбурга, якого за любов до України і за те, що ходив у вишиванці назвали Василем Вишиваним, до речі української мови його навчив уродженець нашого краю Приймак.
– Пане Михайле, поділіться запорукою успіхів у вашому бізнесі?
У бізнесі, як і в усіх інших життєвих починаннях, я завжди намагався бути чесним і відкритим, не дозволяв собі підступу і лукавства, тому що все робив з огляданням на душу.
Є кілька заповідей, яких я завжди дотримуюся під час підприємницької діяльності, зокрема: вести бізнес чесно, інтелігентно, дотримуватися християнських чеснот, довіряти партнерам та зробити для свого партнера більше ніж це передбачено в угодах. Як каже народна мудрість: «Чесно зароблена копійка краща за крадений карбованець».
– На завершення що би Ви побажали читачам?
Завжди і у всьому залишатися українцями. Добра, здоров’я, родинного благополуччя, щастя. Божого благословення та любові.
ОБИРАЙТЕ УКРАЇНСЬКЕ!
Розмовляв
Володимир Чорній.
