Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин розповів мережевому виданню «Діалог» про переваги і недоліки Угоди про асоціацію України з ЄС.
— Угода про асоціацію з Євросоюзом, без сумніву, багато що означає і для нашої країни, і для її сусідів, та і «дозрівала» вона не один рік. Проте що реально цей документ може дати нам?
У реальності, на першому місці те, що ми називаємо «правила гри» і розвиток інститутів держави. Якщо ми порівняємо правила гри, які ми можемо отримати на Сході і на Заході, то на Заході, для переважної більшості країн, вони дуже близькі між собою, мають досить близьку між собою основу, історичну основу. На цій основі і сформувався Європейський Союз.
Звичайно, ми можемо говорити, що там теж є корупція, але, проте, там існує верховенство права, і кожна людина може захистити свої права в суді.
На жаль, жодне з таких цивілізаційних правил гри Україна не може отримати, зближуючись зі Сходом. Тому що культурне і політичне середовище навряд чи на Сході чимось істотно відрізняється від нашого нинішнього середовища. Загалом, стимул-реакція розвитку державних інститутів повністю відсутня.
Навіть навпаки, якщо ми не зближуватимемося з Євросоюзом, виникне ризик того що ми, мало-помалу, консервуватимемося, а країна буде перетворюватися на деяку нову спільноту, в основі якої лежать не принципи демократії, економічної ефективності, конкурентоздатності, а швидше ті принципи, які, на жаль, домінують зараз.
Отже, перше, за значенням, це інститути і «правила гри». На другому місці — це підвищення конкурентоздатності економіки. Якщо Україна приєднається до асоціації з ЄС, то довільна підтримка і підживлення державою олігархічних фінансових груп вже не будуть настільки поширеними. Так само розподіл бюджетних коштів повинен буде підкорятися більш чітким, зрозумілим і прозорим правилам. Обмеження імпорту, як і сприяння виходу товарів на експорт, буде обмежено рамками СОТ, і, звичайно ж, тими практиками, які існують в ЄС.
Візьмемо ситуацію Схід-Захід. Заходу не подобається наш утилізаційний збір, проте, вони попереджають Україну, про те, що можуть бути санкції, аргументують, що це зле. А що роблять у такій ситуації країни Сходу? Вони спочатку забороняють будь-яку українську продукцію, а потім міркують, що тут добре чи погано. Починається неоголошена торгівельна війна, хоча обоє країн, Росія та Україна є членами СОТ, у правилах якого чітко вказано, що, перш ніж вводити санкції, якщо вони не обумовлені надзвичайними ситуаціями, потрібні консультації або перевірки.
— Те, що Ви сказали — «правила гри», підвищення конкурентоздатності, відноситься до середньо- і довгострокової перспективи. Проте керівництво практично будь-якої країни керується, в першу чергу, тактичними інтересами. Що дасть Угода про асоціацію в найближчих кілька років?
Можна спробувати піти від протилежного: скажімо, ми вступаємо в Митний союз з Росією. Передбачимо, що буде дешевий газ. Чи є це метою нашої політики? Навряд чи. Тому що нашим верхам цей дешевий газ не особливо-то і потрібний. Він потрібний лише з однією метою — отримати бонуси від виборців.
Мені здається, такого типу аргументи позбавлені раціональної основи, якщо ми хочемо оцінити конкурентоздатність або корисність інтеграційних напрямків у короткостроковій перспективі. Згідно з умовами і практиками асоціації, ціла низка заходів, які були передбачені, можуть вводитися практично відразу після підписання. Тобто практично з першого лютого 2014 року Україна дістає розширений доступ до великих європейських ринків. Навіть до ратифікації, яка може йти своєю чергою.
Це може стабілізувати й економічну ситуацію. Часто міркують про те, що економіка України відкриється перед Європою, і тоді все буде дуже погано — але економіка і так вже суттєво відкрита, у тому числі через тіньовий сектор. З цієї точки зору, гірше точно не буде. Зате Україна отримує вихід на серйозні зовнішні ринки. Зараз середня ставка для українських товарів у ЄС дорівнює приблизно 7,6%, після підписання ставка знизиться до 0,6%. Україна відкривається істотно менше, зараз ставка для європейських товарів приблизно 4,5%, після підписання знизиться приблизно до 2,4%. Ясно, що економічно ми виграємо більше, але Європа згодна на це.
Тут немає жодної економіки, ми бідний ринок для Євросоюзу. ВВП України — це 1% від ВВП Євросоюзу. ЄС може бути зацікавлений в подальшому зближенні з Україною, якщо вона розвиватиметься, хоч би на рівні 3-5% у рік. Тоді через 5-7 років можна говорити, що добробут почне зростати.
Для Євросоюзу асоціація України це крок в реалізації політичного проекту Європи як єдиної сім’ї. ЄС справедливо не виносить на порядок денний питання про майбутнє членство України в Євросоюзі, тим самим підкреслюючи, що і нинішнє «Східне Партнерство» вже дозволяє Україні багато в чому зближуватися з Європейським Союзом.
Слід розуміти, що при всіх складнощах близькість або віддаленість Москви від Брюсселю — це багато в чому вирішальний момент. Такий нинішній контекст, в якому зараз знаходиться Україна, Молдова, а значно пізніше, можливо, виявиться і Білорусь. Треба пам’ятати ще і про те, що для ЄС дуже важливе питання міграції, перш за все з країн Азії та Африки. Кордони з Росією у нас практично відкриті, і через них рухається потік мігрантів, перш за все з Середньої Азії. Тут основну роль для заборони цього потоку і повинні зіграти Україна, Польща і Білорусь, ставши своєрідним «буфером».
— Тоді питання, з чим ми можемо вийти на ринки Євросоюзу, і який сектор економіки більше за все виграє від цього — металургія, хімічна індустрія, аграрний сектор?
Зараз приблизно третина нашої торгівлі — це торгівля з ЄС. Не треба недооцінювати наш аграрний сектор. Це дуже сильний сектор, значущість якого лише зростатиме, і найближчими роками буде співмірна з енергетикою. Чому? Тому, що продовольча проблема загострюється у всьому світі.
Зараз Україна знаходиться в ситуації справжньої «інвестиційної катастрофи», тому що інвестиції практично відсутні. Але цілком можна сподіватися, що після підписання Угоди про асоціацію Україна зможе реалізувати свій інвестиційний потенціал. А якщо це так, то до України прийде західне автомобілебудування, хай спочатку це лише збірка, але ж зі збірки багато країн і починали. Зростуть можливості відкриття транспортних коридорів Схід-Захід і навіть, що важливіше, Північ-Південь. Зараз попит на такі транспортні потоки величезний.
Я вже не говорю про ті ресурси, які ми можемо отримати з Євросоюзу, — фонди МВФ, наприклад, спеціальна фінансова допомога для країн «Східного партнерства», або спеціальні проекти, які вже затверджені.
Європейці чекають, наскільки ми будемо активні в євроінтеграції. Можна чекати з боку ЄС деякої допомоги в переговорах з МВФ, з урахуванням поліпшення нашого платіжного балансу після укладення Угоди.
— І останнє: ЄС зараз переживає період якщо не перевлаштування, то, в усякому разі, роздумів, що і як в нім повинно змінитися. Яким ви бачите майбутнє європейського проекту? Чи будуть це своєрідні «Сполучені штати Європи», чи вірогідніше «очищення рядів»?
Я не прибічник катастрофічних сценаріїв. Можливо, це будуть не Сполучені Штати Європи, можливо, це буде незначна модифікація існуючого порядку. Я думаю, що найближчим часом забиратимуться деякі недоліки або деякі упущення, які були зроблені за останні роки.
Коли формувався Євросоюз, то відразу була зрозуміла сумнівність конструкції, коли є один Центральний банк і декілька десятків міністерств фінансів. Коли кожна країна зберігає свою фінансову і податкову системи, і є один Центральний банк, який визначає валютну і монетарну політики.
Зараз в ЄС намагаються виправити наслідки таких рішень. Скажімо, через збільшення значущості єдиного бюджету, спроби проводити аналіз в Бюджетній комісії ЄС бюджетів окремих країн. Я думаю, що активнішою стане роль тих органів, які пов’язані з борговою сферою.
Зараз в ЄС одна з найважливіших проблем – це проблема боргів. Це завдання не одного-двох років. Частина боргів списується, частина переписується, за деякою частиною фінансуються треті країни, але це питання потрібно вирішити. ЄС завжди пишався порядком у своїх фінансах, тим, що так звані «Австрійські критерії» багато в чому виконувалися — це низький бюджетний дефіцит, низький державний борг, стійка низька інфляція, стійкий курс валюти.
Наступний момент, більш довгостроковий, пов’язаний з тим, що активізувалися переговори про формування зони вільної торгівлі між ЄС і США. А це означає новий рівень стосунків: і у сфері виробництва, і конкуренції, і у сфері фінансів. Тому я не бачу жодних «крахових сценаріїв» для ЄС, а ось еволюційний шлях, поглиблення євроінтеграції — він найбільш вірогідний. Джерело
