У жовтні в Києві відбувся другий етап XIV з’їзду Української Народної Партії (УНП), на якому обрано нового керівника партії. Донедавна її очолював Юрій Костенко, проте за станом здоров’я він звільнив місце біля керма своєї політичної сили. Ця подія могла б бути зовсім непомітною для тернопільського політикуму, коли б не пов’язувала кількох одіозних фігур з Тернополя з особою з Донецької області.

Люди з Донбасу

Отже, новим головою УНП став Олександр Іванович Клименко, депутат VI скликання Верховної Ради України. Пройшов у ВР в 2007 році за списком «Наша Україна – Народна Самооборона» під №50 за квотою УНП. Не зважаючи на те, що він народився на Донеччині і має там чималий бізнес, ЗМІ жодного разу не відносили його до тієї групи донецьких, які керують зараз країною. Правда, хиткі зв’язки колишнього депутата проглядаються з його земляками і однофамільцями – братами Антоном і Олександром Вікторовичами Клименками, , які стрімко розвинули свій бізнес в оточені друга «Сім’ї» Сергія Арбузова.

Антон Клименко у виборчому списку НУНСу у 2007 році значився під номером 135. Він у 2005 році очолив обласний осередок «НУ», і маючи прямі контакти з тодішнім президентом Віктором Андрійовичем, допоміг молодшому брату Олександру ступити на державну стезю – стати заступником начальника державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків міста Донецька. Відзначившись на цій посаді правильними діями і ставши другом синів Віктора Федоровича, у молодшого Клименко при владі регіонів кар’єра стрімко пішла вверх. На сьогодні він уже очолює Міністерство зборів і доходів України.

У Антона теж йшли справи по висхідній. У 2000 він отримав диплом політолога, що дало можливість попрацювати в штабах ВО «Громада» Павла Лазаренка та Соціалістичної партії України Олександра Мороза. У 2004 році після переходу з останньої в «Нашу Україну» його не одноразово бачили в кабінетах регіонала Бориса Колеснікова, через що закидали співпрацю з Партією Регіонів. Поміж це все на початку нульових молодий політик разом з братом активно займається бізнесом. Зараз статки компаній двох Клименків навіть не може порахувати журнал «Форбс», настільки все заплутано .
І уже в часи помаранчевих Антона журналісти вважали, як одного зі спонсорів виборчих компаній Віктора Ющенка на Донеччині, за що у 2010 йому довірили керівництво виборчого штабу, але він успішно її провалив. До спонсорів блоку НУНС в Донецькому регіоні відносили і майбутнього лідера УНП, у якого теж був чималий бізнес. У столиці Донбасу сім’ю Клименка-уенпіста пов’язують з мережею магазинів дорогого одягу «She & he», а також Олександр Іванович є власником лізингової компанії ТОВ «Лізинг Центр», діяльність якої поширювалася і на території сусідніх областей. Спільно витрачаючи кошти на однакову мету, входячи в одну команду Клименко Антон Вікторович і Клименко Олександр Іванович, потрапили в спільний виборчий список, працювали на одну людину, чим і викликають підозри на постійну тривалу співпрацю. Немає впевненості, що вона закінчилась. Хоча й Антон у 2010 році після програшу на президентських виборах Ющенка і постійних скандалів в «Нашій Україні» залишив велику політику, та це не завадило йому швидкими темпами розвивати власні фінансові компанії, як не як, а брат уже в Кабміні працював. А от їхній однофамілець, будучи народним депутатом, повністю віддавався своїй роботі у ВР і в 2012 році став заміною Антону в керівництві штабу «Нашої України». Ця партія, як відомо, на останніх виборах в парламент не пройшла.

Діяльність народного депутата

Насправді Клименко Олександр Іванович був доволі посереднім депутатом. Його особистість нічим особливо не відрізнялася, коли б не кілька гучних скандалів. Звичайно, кожна людина не без гріха і всі гріхи не перелічиш та й не потрібно. В даному випадку варто зупинитись лиш на трьох скандалах, до яких був причетний «слуга народу» від УНП.

Перший скандал. У 2008 році Олександра Івановича відносили до найбільших марнотратів бюджетних коштів, які виділялися на обслуговування депутатської діяльності. Найбільша стаття його витрат – це були авіаперельоти Київ-Донецьк. За той рік, як пише «Компромат.ua» він 95 разів літав додому у державних справах. Сума, яка обійшлась українським платникам податків, становила 117 тис. грн., при нормі 10 тис. на 2008 рік. . Якщо поділити на кількість днів у році, то виходить, що мало не кожен четвертий день Клименку подавали літак. Чи пасує патріоту витрачати такі суми державної казни для власних забаганок? Ну, можливо, колись він і сам щось скаже на ту тему, а от тоді він коментарів не давав.

Другий скандал. До початку 2009-го року прізвище Олександра Івановича як депутата в міністерських кабінетах не фігурувало. Про нього мало чули навіть у Донецьку, хоч звідти родом. І все було б тихо й надалі, коли б Юрій Костенко не захотів би тоді мати свого міністра вугільної промисловості. Саме Костенко найбільше й зробив для політичної кар’єри Олександра Івановича: останній, кажуть, фінансував УНП, і як вдячність від Юрія Івановича Клименко очолив Донецьку обласну організацію партії… Отже, лютий 2009 року. Сформувалася нова коаліція з БЮТу, НУНСу і Блоку Литвина. Останніми, хто поставив підписи під коаліційною угодою були якраз два УНПівця Олександр Клименко і наш земляк Ярослав Джоджик (цей день Партія регіонів, перебуваючи в опозиції, назвала днем «святого Джоджика»). Без двох останніх підписів фактично Юля не змогла б обійняти крісло перм’єра, а всі інші міністерські крісла пішли під торги між трьома політсилами, тобто йшла ротація в новому Кабміні. Але Тимошенко щось ніяк не спішила призначати Клименка на пост міністра. Не хотіли його й донецька частина Партії Регіонів, закидаючи непрофесійність і брак досвіду у вугільній сфері. Через відтягування з призначенням все більше наростали слухи, що він і депутати від УНП відкличуть свої підписи з коаліційної угоди. Так воно і сталося. Через десять місяців,, у жовтні, першими, хто покинув парламентську більшість, були ті, хто останніми туди вступав: Олександр Клименко і Ярослав Джоджик. Потім ще була заява Юрія Костенка, як лідера УНП, про вихід з більшості, але вона не має відношення до нашої історії.

Третій скандал або початок ери «пакращення». Лютий 2010-го року. Новим президентом України обрано Віктора Федоровича Януковича. Само собою, що Тимошенко чекало звільнення і обрання нового Кабінету Міністрів. І ось 11 березня Верховна Рада призначає Миколу Азарова новим прем’єр-міністром: голоси «за» віддали 242 депутати. Як відзначала «Українська правда», посилаючись на депутата Лесю Оробець, за Азарова проголосував і Клименко, а також 11 НУНСівців та 8 БЮТівців. Йому нова опозиція почала закидати зрадництво патріотичним силам, мало не зрадництво всій Україні. В запроданстві був помічений ще один члену УНПівець – Олександр Слободян, який теж віддав свій голос за Азарова… Звичайно, це було їхнє право голосувати за кого хочуть, але в даному випадку два лідери УНП причетні до настання ери «пакращення».

Коротке досьє. Слободян Олександр В’ячеславович – у ті часи заступник голови УНП Юрія Костенка, народився у Тернополі, має, як і Я. Джоджик, пивний бізнес, починаючи з 1990 року у міждепутатські періоди – генеральний директор ЗАТ «Оболонь».

Є ще кілька досить цікавих епізодів з життя нового керівника УНП, але цього достатньо, щоб мати хоча б поверхове уявлення про цього чоловіка. Без сумніву, настане день, коли Олександр Іванович приїде чи прилетить у Тернопіль і, якщо захоче, зможе більше розказати сам про себе або дати якісь обіцянки перед новими виборами. Все ж таки у Тернополі є його побратими по партії, особливо з яких “помітні” Ярослав Джоджик, Тарас Пастух, Володимир Болєщук.

Три одіозних фігури з Тернополя
Ярослав Джоджик завжди непогано тримався при будь-якій владі. За всю свою політичну кар’єру він намагався якнайменше бути публічною людиною, що йому таки доволі вдавалося. Проте без сумніву можна сказати, що саме завдяки політиці, політичним грошам і політичному впливу він досяг того, що й має.

Кілька слів про його фінансові здобутки. Тернополяни більше знають колишнього народного депутата, як одного з власників пивзаводу «Опілля». Але мало кому відомо чи просто забулося, як фірма «Алтек», засновником якої є Ярослав Джоджик, на початку 2000-их купувала готелі «Тернопіль», «Галичина» та стоянки біля них з розрахунку по 9-ть доларів за квадратний метр площі. Як пан Ярослав в 2011-му не повертав борги в розмірі біля трьох мільйони гривень Михайлу Ратушняку, у зв’язку з чим останній не міг виплатити заробітну плату працівникам ТО «АНТ». У тому ж році Ярослав Джоджик являвся депутатом Верховної Ради, і робітники «АНТу» під час пікетів заводу «Опілля» дали йому прізвисько «депутат без совісті»
Багато-хто вважав його одним із фінансистів Ющенка, проте як приходили партійні гроші з Києва в Тернопіль на останні парламентські вибори, лише рука Джоджика мала перший і позачерговий доступ до них. Як вони розподілялися лише йому одному й відомо.

Останній скандал, в якому замішаний олігарх з Тернополя в цьому році, так це зрив об’єднання осередків Народного Руху України з УНП на Тернопіллі, хоча кажуть, що дві сторони винні.

Зараз навколо нього все спокійно, він навіть уже не очолює обласну УНП. Його спокій тепер повністю залежить від заступника Клименка в партії Тараса Пастуха, якого на тому ж з’їзді УНП було обрано в керівний склад.

Тарас Пастух із скандально відомим одіозним будівельником Ігорем Гудою ("Креатор-Буд")

Тарас Пастух. Хто мав нагоду з ним спілкуватись, вважає досить вихованою людиною і вдалим керівником. Його проблема в тому, що він ніяк не може стрибнути вище голови свого неформального тестя – Пастух одружений на не рідній дочці Ярослава Джоджика від першого шлюбу. Він не був у тіні за Джоджиком, скоріше тінь Ярослава висіла над ним. Тарас своїми здобутками як ніхто завдячує вище названій особі, та на жаль через цю вдячність він обмежений у своєму політичному світогляді, він завжди залишатиметься протеже колишнього депутата ВР. І саме тому виникають підозри, що заступництво голови партії потрібно більше пану Ярославу, чим самому Пастуху. Шкода, що у нього не буде політичної волі, а тепер і ще її меншатиме, оскільки, як уже говорилося, по партійній лінії ним керуватиме близький друг пана Ярослава.

Третя особа – Володимир Болєщук – екс-помічник-консультант народного депутата Ярослава Джоджика, екс-голова Тернопільської РДА, екс-начальник ЖКГ міської ради і теперішній голова Тернопільської обласної УНП. У 2012 році балатувався сам у Верховну Раду по Зборівському округу, як єдиний опозиційний кандидат, але програв вибори іншому єдиному опозиційному кандидату Володимиру Бойку.

Під час виборчої кампанії Болєщук відмежовував себе від УНП, оскільки його партія йшла на вибори спільно з Ющенківською політсилою, чим компрометувала себе перед виборцями. Основна передвиборна риторика молодого політика, як і годиться на теренах Західної України, містила в собі патріотичні гасла. А ще йому приходилось відбиватись від закидів, що він не є технічним кандидатом аграрія Івана Чайківського, який йшов самовисуванцем на вибори. Іван Адамович – колишній член Партії Регіонів, його вважали провладним кандидатом до парламенту нового скликання, тому й не обрали. Він хоч і розвозив по церквах і школах наприкінці минулого року немалі гроші, все ж таки це не допомогло ні йому, ні тим більше Болєщуку. Правда, поразка на виборах їх зблизила. Іван Чайківський запросив до себе в компанію «Агропродсервіс» амбітного політика на посаду заступника гендиректора. Ну де ж такому добру пропадати, може часи ще зміняться.

Часи міняються. Підсумки

2013 рік. «Свобода» стрімко втрачає рейтинги; «Батьківщина» ще не набирає; УДАР Віталія Кличка тримається доволі не погано, проте не представлений в керівних органах області. І от зненацька з’їзд УНП, з’їзд партії, яка уже не така сильна, як колись у «кучмівську» і «помаранчеву» епоху . Не зважаючи на невдале об’єднання з Народним Рухом України, на тому ж з’їзді 5-го жовтня керівництву УНП доручено продовжувати переговорний процес на злиття в єдину політичну силу з малими партіями правогоцентриського напрямку «Нашою Україною», УП «Собор», КУНом. Але немає впевненості, що таке об’єднання можливе, тим більше у Тернопільській області. Надто вже сильно з недовірою у нас ставляться до «донецьких», до Ярослава Джоджика з його грошима, до Володимира Болєщука, бо працює в лавах Регіонів, до тих, які можуть у найвідповідальніший момент зрадити і покинути команду.
Назар Глибокий

При написанні дослідження використовувались матеріали із сайтів:
«Українська правда» http://www.pravda.com.ua
«Компромат.ua» http://compromat.ua
«Газета.ua» http://gazeta.ua
«Вікіпедія» http://uk.wikipedia.org
«Остров» http://www.ostro.org
«Об’єктивна газета» http://www.og.com.ua
Журнал «Форбс» http://forbes.ua
«Генштаб» http://genshtab.info
Сторінка блогера «Антирейдер Ук» http://blog.i.ua/search/?type=label&words=152297

4 comments

  1. Ярослав

    УНП вже давно скурвилося. При Януковичу керівників РДА від УНП в Тернопільській області більше було ніж при Ющенку.

  2. Народ

    Зрозуміло ,що стаття замовна , але кому зараз цікаве унп? Варіанта два або дійсно їх бояться бо мають потенціал і перспективу або самі замовили статтю щоб про них не забули.

Напишіть відгук