Ректор Тернопільського медичного університету Ковальчук має підпасти під люстрацію першим. Сьогодні, після повалення режиму в Україні гостро стоїть питання люстрації. Люстрації вимагають і майданівці, і суспільство. Йдеться про відсторонення від керівництва державними структурами тих осіб, які підтримували режим Януковича, які працювали в основному не на користь держави, а використовували владу в своїх інтересах.
В Тернополі питанням люстрації займається координаційна рада громадських організацій та нещодавно створена громадська організація «Громадсько-правова люстрація».
24 лютого засідала координаційна рада громадських організацій області, на якій питання люстрації обговорювалось в широкому масштабі. Мова йшла про проведення люстрації в ОДА, районних адміністраціях, відсторонення від керівництва державних установ тих осіб, які скомпрометували себе як попередньою діяльністю, так і під час останньої української революції.
Серед інших мова зайшла й про ректора нашого мед університету Л. Ковальчука. Згадувались його старі, і нові гріхи. Зокрема, що він під час президентських виборів 2004 року був довіреною особою В. Януковича, примушував членів трудового колективу, студентів агітувати і голосувати за нього, що він під час Помаранчевої революції не випускав студентів на майдан, що він зловживає службовим становищем. Згадувалось, як під час Помаранчевої революції її учасники зразу після віче на Майдані великою колоною йшли під головний корпус медуніверситету і вимагали відставки Л. Ковальчука.
До речі, після перемоги Помаранчевої революції він втримався на посаді через безпринципову позицію тодішнього голови ОДА І. Стойка та тодішнього Міністра охорони здоров’я В. Поліщука, якому в друкарні мед університету Л. Ковальчук друкував безоплатно книжки.
Проте, яка жахлива атмосфера панувала тоді в мед університеті описала доцент цього вузу Леся Романчук в статті «Помаранчева революція в медуніверситеті», яка була надрукована в нашій «Свободі». Процитую тут лише деякі фрагменти з неї: «Вільні люди вільного міста, знайте, найневільніші невільники працюють у медичному університеті. Ці невільники навчають ваших дітей. Вони виховують нових громадян нової, вільної України. Уже вісім років ми працюємо з похиленою головою, у постійному страху. Боїмося сказати студентам слово правди… Тернополяни, знайте, зараз, у вільній Україні за часів президента Віктора Ющенка, не десь у Донецьку, а у нас, в Тернополі, відбуваються політичні репресії, які чинить проти членів партії «Народний союз «Наша Україна» довірена особа В. Януковича ректор університету Л. Ковальчук».
Під час засідання Координаційної Ради громадських організацій йшлося й про те, як веде себе Л. Ковальчук як депутат нашої обласної Ради, а саме, що він з депутатами фракції від Блоку Литвина входить до провладного міжфракційного об’єднання «Стабільність і реформи», не з’являвся на сесії тоді, коли йому не рекомендували В. Хоптян чи П. Гоч, а саме, коли на сесії мали прийматися політичні заяви, звернення до Президента, ВР з приводу прийняття ними антиукраїнських рішень. Не з’являвся й тоді, коли необхідно було розблокувати роботу ТВК. Під час останньої революції з’явився на сесію лише 25 січня, коли в сесійний зал прибули активісти Майдану. І коли на майдані було оголошено, що його активісти пікетуватимуть всі ті державні установи, керівники-депутати яких не з’являються на сесії облради. 20 лютого, коли в революції наступив перелом, Л. Ковальчук навіть посмів виступити на майдані. Правда учасники Майдану добре знали хто такий Л. Ковальчук і на його виступ відповідно відреагували. Адже на Майдані не раз оголошувалось, що Л. Ковальчук в перші тижні революції забороняв своїм студентам виходити під час навчання на Майдан, в той час як ректори інших наших вузів до цього не вдавались, а навпаки, як наприклад ректор ТНЕУ, політехнічного університету виступали з трибуни майдану на підтримку Революції.
У січні 2008 року в медуніверситеті відбулися вибори ректора. На жаль трудовий колектив мед університету був заляканий і Л. Ковальчук, скориставшись з цього, скоригував таку «раду трудового колективу», в яку ввійшли найбільш надійні і залежні від нього працівники, що не відображали поглядів трудового колективу в вузі, а погляди найближчого оточення. Все було зроблено як у найкращі комуністичні часи. Демократичні вибори ректора не відбулись, хоч представники багатьох громадських організацій області робили звернення до трудового колективу медуніверситету, до Міністра охорони здоров’я і до обласного керівництва, в яких вимагали забезпечення демократичних виборів.
За час керівництва медичним університетом Л. Ковальчук встиг добре попрацювати на свою сім’ю. Його син керує приватним медичним коледжем і приватною клінікою. Він водночас є заступником головного лікаря університетської лікарні. Його невістка Ковальчук М.Т., кандидат медичних наук є завідувачем курсу дерматології, хоч на цьому курсі є людина вища від неї в наукових званнях – доктор наук і професор. Крім того, його невістка має приватний кабінет в одному з корпусів мед університету. Кажуть, що працівники цього кабінету працюють нелегально. Але це має встановити перевірка. Ходять слухи, що Л. Ковальчук хоче приватизувати бібліотеку медуніверситету, що знаходиться на вулиці Руській.
Маю достовірну інформацію, що при вступі в медуніверситет на пільгових умовах, передбачених для жителів сіл, приймають абітурієнтів, жителів міст, які мають «липові» довідки. Це, так би мовити, абітурієнти ректорські. Однак після закінчення медуніверситету їх не направляють на роботу в ті села, звідки вони отримали довідки, а влаштовуються в місті. З цього приводу у листопаді 2013 року я зробив звернення до депутата обласної ради С. Барни. Він зробив депутатський запит в обласний департамент з питань охорони здоров’я, але відповіді до тепер не отримав. Можна тільки здогадуватись чому.
До слова, Л.Ковальчук присвоїв почесне звання професора медичного університету голові ОДА, першому регіоналу області В.Хоптяну – людині, яка немає жодного відношення до медицини.
Безумовно, Л. Ковальчук, намагатиметься втриматись на посаді і після перемоги Європейської революції – адже добре знає до кого і з чим слід підійти. Сподіваюсь, що штаб національного спротиву, громадськість Тернопільщини на цей раз не дадуть йому шансу залишитись на займаній посаді.
Що ректору медуніверситету пора звільнятися вважають і тернопільські студенти, оскільки він залишатись на цій посаді не має морального права. Аргументують вони свою позицію тим, що під час початку революції студенти цього вузу мали найбільші проблеми з потраплянням на Театральний майдан в ранковий період, в той час як інші студенти в цей час могли вільно виразити свою позицію спільно з іншими жителями міста.
«Медичний університет… Там були найбільші проблеми. Там ректор має перший підпадати під люстрацію. З такою життєвою позицією сьогодні не можна бути ректором», – вважає координатор люстраційного процесу в місцевих вузах Любомир Шимків
Народний депутат України І скликання, член НСЖУ Володимир Колінець
