Схоже, твердження, що з революції користають негідники справджується і в Чорткові. Попри всі наївні сподівання місцевої громади на якісні та структурні зміни влади, до неї йдуть люди, які розраховують на патронат та покривання своїх злочинів високопоставленими особами. Мова йде про відомого на наших теренах борця за справедливість Олега Барну. Пан Олег був учасником бойових дій на Майдані, чим здобув собі славу і шанування в Чортківської громади. І кому, як не йому, логічно подумати, належить продовжувати цю боротьбу на місцях.
Але, справа в тому, що Олег Барна мало відрізняє методи боротьби на барикадах і в мирному середовищі. Та й колишні методи керівництва Нагірянською сільською радою викликають масу запитань. Бо чи може порядна і безкорислива людина, яка дійсно вболіває за свій край, взяти в оренду для потреб сільської ради свій власний автомобіль і користуватися ним у службових (та інших) справах, беручи гроші за цю оренду? А коли потрапив на ньому в аварію, отримав близько 60 тис.грн. компенсації від держави як за службовий автомобіль. Крім активної суспільної діяльності голова провадив ще й активну фінансову. Він брав на себе «сміливість» по кілька місяців не виплачувати своїм співробітникам заробітної плати. При спробі здійснити перевірку фінансової документації ревізори Чортківського КРУ виявили повну її відсутність. Широкого резонансу також набула справа побиття службової особи (на той час голови РДА) Капусти Т.Я. при виконанні службових обов’язків. Дивує той факт, що за ці та багато інших протиправних вчинків пан Олег не отримав жодного покарання. А все пояснюється дуже просто: високопоставлений родич, який займав на той час посаду в обласному СБУ. Безкарність породжує вседозволеність. Тепер вже Чортківська громада опинилася під загрозою протизаконних методів переконання опонента. Адже згаданий «родич» знову посів високу посаду, отже, прощавай здоровий глузд і адекватність.
Гасло «Постріляти всіх» войовничий патріот мріє втілити в життя вже найближчим часом. Тим більше з’явилися браві помічники, які також не мають нічого спільного з адекватністю.
Робота з людьми потребує виваженого, продуманого підходу, чого чекати від згаданого панства не доводиться. Довіру людей здобуває не той, що голосніше кричить на Віче, а той, хто конкретно відповідає на наболілі питання і при накресленні планів роботи враховує думку громади.
