Скільки цікавого і незвіданого таять в собі традиції народів нашої планети. А вже загадкова і заборонена тема сексу не могла залишитися осторонь і, природно, знайшла своє відображення в різних обрядах і звичаях, деколи вельми незвичайних.

Отже, вирушаємо в подорож.

1. У жителів Тробріанських островів однією з найбільш сексуальних ласк вважається обгризання вій партнера.

2. У Кореї вважали, що кращий спосіб для посилення збудження чоловіки – укол голкою в корінь пеніса на 1-2 см.

3. Чоловіки племені панапе (з наголосом на перший склад), що живе в Мікронезії, стимулюють партнерок за допомогою боляче жалючою мурашки. Їх спеціально зберігають в коробочках і в розпал сексуальних ласк висаджують прямо на клітор коханої.

4. Сексуальні традиції деяких інших африканських племен теж пов’язані з комахами, а саме все з тими ж мурахами. Партнери підставляють під їх жалячі укуси свої сідниці, які перетворюються в результаті отруйних укусів в суцільну ерогенну зону…

5. Перед заняттями любов’ю у пари з племені Сірон, що в Східній Болівії, давніх-давен існувала традиція очищати один одного від кліщів, вошей і бліх. Для більшого збудження закохані ще й проковтують цих комах.

Вважалося, що це атавізм, що залишився в племены Сірон від мавп. Однак при більш детальному дослідженні виявилося, що один з різновидів вошей, що мешкають на тілі Сірон володіє вираженим збудливим ефектом. Він продовжуэ сексуальне збудження на годинтъи, і робить його більш стійким. Може саме тому індіанці Сірон можуть займатися сексом щодня і по 5-6 годин.

6. А ось в Зімбабве люблять сухий секс. Там вважається, що тертя має бути жорстким. Тому перед статевим актом місцеві жінки натирають інтимні органи особливими травами, що створюють підвищену сухість. А чоловіки роблять спеціальні шрамовы насічки на свій орган, щоб тертя було якомога сильніше.

7. Чоловіки племені готтентотів з Південної Африки зберегли традицію ампутувати собі одне з яєчок. Це робиться, щоб у родині не народилася двійня, поява якої вважається прокляттям для племені.

8. У багатьох ісламських країнах, наприклад в Єгипті, Саудівській Аравії, Кувейті по наш час зберігся звичай урочистоъ дефлорації, коли невинну пліву розривають вказівним пальцем правої руки, обгорненим білою тканиною, яка, ясна річ, повинна забарвитися в червоний колір. Відбувається це публічно під час весільного ритуалу. І це при тому, що показувати своє обличчя наречена, а потім і дружина може тільки своєму чоловікові.

9. Ще жахливіший ритуал дефлорації відбувається в окремих племенах екваторіальної Африки. Дівчат відправляють в джунглі, щоб роль першого чоловіка виконав… самець горили. Мало того, якщо дівчині не вдавалося залучити «мавпочку», це кидало тінь на її репутацію потенційної дружини: мовляв навіть горила не клюнула! Зрозуміло, що найчастіше це закінчувалося нападом, або імітацією нападу когось із одноплемінників. При цьому він в буквальному сенсі міг творити з нещасною дівчиною все, що хотів. Чим більше травм і каліцтв отримувала незаймана, тим більш високе положення вона потім займала в ієрархії племені. Така ось плата за сексуальну інвалідність.

10. У племені Закаїв (острів Суматра) наречену повинен був дефлорувати батько, якому допомагали дядьки нареченої, тобто брати батька і матері незалежно від віку. Іноді у ложа нещасної дівчини збиралося до 25 чоловіків у віці від 70 до 10 років.

11. У стародавній Індії процедуру дефлорації виконували за гроші люди, спеціально навчені цій «майстерності». Рішення про відведення дівчини до такого фахівця приймала її мати. Позбавлення невинності відбувалося за допомогою символу фалоса з каменю, дерева або інших матеріалів. Після цього дівчині вводили в піхву спеціальний засіб з цілющих листя, який загоює і зменшує неприємні відчуття. При цьому кров, яку втрачала дівчина під час процесу, за рішенням батьків можна було збирати і використовувати далі в якості приворотного засобу.

12. Майже у всіх племен Південної Америки і в деяких африканських племенах була поширена традиція позбавляти себе цноти дерев’яним фаллоімітатором. Після чого розірвану пліву покривали шматочками антисептичних рослин.

13. А в Папуа-Новій Гвінеї право позбавляти дівчину невинності належало виключно верховному жерцю. Це відбувалося за допомогою дерев’яного ножа, а новоспечену наречену наречений зобов’язаний був запропонувати «протестувати» іншим чоловікам. Тільки після цього грали весілля, і у шлюбі дружина повинна була залишатися вірною.

14. Зовсім навпаки робили в деяких племенах Африки, там боролися за «збереження» нареченої. І вирішували це справи радикально – піхву дівчинки просто зашивають в ранньому віці і «розкривали» його тільки перед весіллям на спеціальній раді старійшин.

15. У XIX столітті в Європі стало популярним симулювати невинність, причому мистецтво передавалося від матерів дочкам. Дівчата створювали кровотечу з допомогою риб’ячого міхура, губки, просякнутої кров’ю і інших хитрощів. Вже тоді вагінальний отвір іноді зшивали, а іноді використовували для його звуження спеціальні настої, пари оцту. Ну, а сьогодні симулювання невинності – це відпрацьована хірургічна операція.

16. А в Японії незайманість фіксувалося тільки рясною кровотечею, тому в обов’язковому для її імітації порядку у піхву вводилися спеціальні кульки, наповнені рідиною, схожою на кров.

17. Але якщо ви думаєте, що незайманість це цінність, то ви ніколи не чули про вдачі тибетців. У цьому гірському краї взяття в дружини незайманої дівчини вважалося ганьбою. І якщо в селищі дізнавалися про цей факт, пару і зовсім могли вигнати… Тому матусі молодят буквально, наказували дівчині віддатися не менш ніж двадцяти чоловікам. Причому, Тибет ніколи не був місцем особливо населеним, що надавало затії особливого екстриму. Втім, повідомляти чоловіку про кількість партнерів вважалося неетичним, списки ощасливлених вели теща зі свекрухою.

18. Схожі традиції існують досі і на острові Мангайя, що в Океанії. Тамтешні матінки схвалюють, наявність у дочок безлічі сексуальних партнерів. Вважається, що так у дівчини є шанс вибрати кращого нареченого. Так після 18-річчя, якщо дівчина тримається осторонь від чоловічого суспільства, то через її ложе буквально проганяють 20-30 однолітків і самотніх чоловіків постарше. Не забороняється і сексуальне насильство групою, тому дівчата воліють бути вельми товариськими з протилежною статтю.

19. А ось як описує весілля на Маркізьких островах дослідник Жак Марсіро: «Всі чоловіки, запрошені на весілля, вибудовуються в ланцюжок, наспівуючи та пританцьовуючи, і по черзі, в порядку старшинства, здійснюють з нареченою статевий акт».

20. А ось у племені шіллук, що мешкає в Центральній Африці все навпаки. Там є традиція одружувати царя на декількох десятках красунь (можливо до 77). Але це той випадок коли гарем горе, а не радість. По суті гаремні затворниці засуджують свого повелителя до смерті. Як тільки десять і більше дам починають скаржитися на те, що чоловік їх не задовольняє, бідоласі загрожує не тільки повалення з почесного поста, але і смерть у страшних муках. Бо, як свідчить повір’я шіллук, імпотент не може зрадити силу родючості землі і скотному двору. Найжахливіше в цьому страта. Нещасного царя піддають потрошінню… Ось кому віагра ймовірно рятує життя :-)

21. На Камчатці протягом багатьох століть вважалося за велику честь, якщо гість вступав в інтимний зв’язок з дружиною господаря. Відповідно, остання докладала всіх зусиль, щоб виглядати перед гостем максимально звабливою. Якщо у гостинної господині з’являвся в результаті такого контакту дитина, подія відзначали всім поселенням… Закінчилась ця благословенна пора на початку XX століття, але її відгомони дожили і до наших днів і у вигляді деяких дій та вигляді анекдотів. До речі, саме у камчадалів немає в мові поняття подружньої зради, ну і відносяться вони до адюльтеру набагато спокійніше, ніж інші народи.

22. Подібний звичай був в побуті і у австралійських аборигенів з племені арунта. Правда, дружинами вони ділилися один з одним. Так що сучасні свінгери – зовсім не новатори. Ескімоси Аляски і чукчі-оленярі дотримувалися традицію надання своїх дружин на час чоловікам з більш сильного клану, яка прибуває на промисел.

23. Також і в долинах гірського Тибету теж вважали, що якщо гостю сподобалася чужа дружина, то така вища воля богів, і треба дати йому «покористуватися» нею. У Монголії господар юрти, в якій є гість, як само собою зрозуміле, запропонує провести ніч зі своєю дружиною.

24. Предки слов’ян – скіфи, і гуни, і прото-слов’яни також не були прихильниками строгих вдач. Вони дуже любили займатися сексом з багаторазовою зміною партнерів. Це не вважалося гріхом до появи християнства. Тоді це було просто святковий і веселий захід, і молодь любила збиратися для групових занять сексом. Особливість в тому, що були ці свята досить частими, приблизно раз на два тижні і кінчалися звичайно грандіозними оргіями і пиятиками. Проходили вони приблизно як нинішні дискотеки, тільки замість аудіосистем були попередники музичних інструментів, замість світломузики багаття, а проходило все це на величезних випалених в лісі галявинах найчастіше округлої форми. Оргії тривали по 10-15 годин, і кожен учасник міняв до 30 партнерів. При чому ті хто прагнув до центру кола отримувала задоволення самостійно, тих же хто тулився до лісу хапали більш жваві учасники та просто гвалтували, найчастіше не дуже розбираючи хто є хто. Тому «зеленим» юнакам іноді діставалася прямо скажемо не зовсім та роль, яку вони б вибрали … Але в цих святкуваннях зобов’язані були брати участь всі починаючи з 12 років до народження потомства, а потім за бажанням …

25. Ризикну припустити, що в сексуальних зв’язках слід шукати і витоки дивних відносин між зятем і тещею на Русі. У ту пору батьки прагнули видати дочок заміж якомога раніше, незайманими – в 12 – 13 років. Жалісливі ж матусі, щоб убезпечити своїх дівчаток від фатальних результатів, в першу ж шлюбну ніч самі лягали під зятів. І потім, продовжуючи дбайливо охороняти здоров’я юних дочок, 2-3 роки ділили ложі і з чоловіком, і з зятем. Подібні зносини-відносини до такого ступеня перетворилися в норму, що церква пішла напопятную! Якщо за звичайне перелюбства могли дати до 10 років каторги обом, за блуд, як правило, карали 10-15 роками щоденних покаянь в церкві, то за перелюб між зятем і тещею найсуворішим покаранням було 5 років покути – щоденних покаянь в церкві (тобто людина приходила з дому до храму, вставав на коліна і години дві бив поклони, просячи прощення у Господа).

26. Мало, хто знає, але деякі храми на півдні Індії можуть дати фору публічним будинкам. Наприклад, у храмі Саундатти сотні років процвітає традиція сакральної проституції. У дні свят і великого плину прочан «джогамма» і «джогаппа» – молоді жінки і юнаки – злягаються з прочанами в обмін на їхні пожертвування храму. Ці любовні акти присвячені “матері світу» богині Йелламі, її чоловікові Йамадагні і їх синові Паразурамі, який, як оповідає міф, відрубав матері голову. Відбувається це приблизно так, перед входом у покої вони вимовляють мантру, залишають пожертвування храму й богам і ховаються за важкою драпіровкою. Там віруючі і служительки культу Йеллама впадають у транс і в напівзабутті роблять обряд «маітуна» – «рятівного злягання». Через деякий час вони, “очищені і просвітлені» виходять з дверцят з протилежного боку залу. При цьому «джогамма» і «джогаппа» мають вигляд досить екзотичний – у знак благочестя вони ніколи не доглядають за своїм волоссям, які від цього звалюються, як повсть. Нестачі в прихожанах біля храму практично не буває.

27. Справжній культурний шок очікує того мандрівника, який в день зимового сонцестояння опиниться в містечку Гіндукуш на півночі Пакистану. Плем’я Калаш, що живе там, називають «краплею язичництва у світі ісламу». У переддень свята, присвяченого вихвалянню любові і родючості, місцеві сільські дівчата змагаються в ритуальному лихослів’ї. Вважається, що злі духи, почувши «всю правду» про місцевих жительок втратять до них інтерес і не будуть будувати підступів. При цьому «словесні оргії» складаються з декількох етапів, між якими чоловіки і жінки міняються одягом. Таким чином, вони підігрівають бажання, хоча будь-які тілесні контакти в цей період суворо заборонені. Тільки після того, як настане день жертвопринесення і загальної гульні, і в храмі Саджігор за одну годину заріжуть сто овець, Калаш можуть із чистою совістю вдаватися до любові і тоді можна буде знову мінятися одягом.

28. Уявіть весільну процесію: біля вівтаря п’ятнадцятирічна наречена й п’ять наречених-братів, від шести до двадцяти шести років. У тибетського племені Нінг-Ба на північному заході Непалу землю – головний місцевий скарб – успадковує жінка. Видаючи одну з дочок заміж за декількох чоловіків, Нінг-Ба фактично наймають робочу силу й уникають дроблення землі. Іншим же приготована доля послушниць у монастирі. Чоловіки ж ділять між собою жінку дуже просто: той, кому випало провести ніч у подружній спальні, залишає біля входу взуття, попереджаючи тим самим інших, що «місце зайняте».

29. Перш ніж почати змагання з крикету, молодь островів Тробріан в Новій Гвінеї вихваляє любов. Чоловіки недарма наносять на обличчя військову розфарбовування: крикет – гра, якій на початку століття їх навчили місіонери, заміняє тепер древні племінні війни. Але найцікавіше те, що проведення турніру збігається з моментом дозрівання ямсу, якому тубільці приписують найсильніші еротичні властивості. Тому напередодні турніру з крикету чоловіки і дружини безсоромно вибирають собі нових партнерів на одну ніч.

30. Цікаво обставлявся флірт в Танзанії. Щоб заманити чоловіка, танзанійки крадуть у нього мотику і сандалі. Просто ці предмети за тамтешніми мірками становлять особливу цінність. Чоловікові волею-неволею доведеться прийти за ними. А там уже …

31. Ще один цікавий звичай, побічно відноситься до аборигенів Північно-Східної Австралії до 1945 року, вони займалисяя … пенісопожиманням. Кожен чужинець, приходячи в місцеве село, повинен був дати потиснути свій пеніс мешканцям села сильної статі …

32. А ось в епоху Відродження секс став більш відкритим і обріс новими ритуалами. Деякі з них сьогодні здалися б надмірно розпущеним. Так, наприклад, під час весілля один з гостей залазив дівчині під спідницю, що сиділа за столом і крав її підв’язку (врахуйте, що нижньої білизни тоді не носили). Дівчина ж повинна була робити вигляд, що нічого не відбувається, а пов’язку потім викуповував наречений.

33. З нагоди Ворсо, щорічного свята, що знаменує кінець сезону дощів і пробудження природи, юнаки із племені бороро в Нігері посилено фарбуються і вбираються. Грим є важливою частиною церемонії, яка може тривати шість днів і шість ночей. На обличчя наносять густий шар охри, а потім натирають жиром для блиску. Під час самого свята юнаки, з масивними масками (шар макіяжу часом досягає 3-5 см) на обличчях беруть участь у конкурсі краси, журі якого складається з 10 найпрекрасніших дівчат племені. Причому вони повинні бути повністю голі, а обличчя танцюючих повинні бути розфарбовані однаково, щоб віртуозне володіння мистецтвом макіяжу не заважало дівчатам неупереджено оцінювати чоловічі достоїнства. Моторошнувата посмішка, застигла на їхніх обличчях, потрібна для того, щоб показати білизну зубів, а вирячені очі – щоб похвалитися яскравістю білків. Той хто перемагає, може вибрати собі будь-яку кількість дівчат і перебувати з ними до наступного місяця. Ті, що залишилися в суддівській колегії дівчата діляться між найближчими суперниками щасливця. Ще 4-5 хлопців отримують право відправитися з однією з рештою молодих красунь в найближчий ліс і стати справжнім чоловіком. Ну, а інші будуть чекати наступного року.

34. У народу Нуба, із Судану, головним днем у році вважається “свято вибору чоловіків». Зі сходом сонця потенційні наречені починають свої любовні танці й танцюють доти, поки всі наречені не покладуть око на кого-небудь з одноплемінників. Причому, коли в знак свого розташування жінка опускає руку на плече обранця, вдоволений, він не сміє навіть підняти очі на майбутню дружину. Може бути тому, що наречена, прикрашаючи себе напередодні вночі, злегка перестаралася з ритуальними ранами й надрізами. Втім, майбутнє сімейне життя – це ще аж ніяк не вирішений факт. Навіть після публічних еротичних ігор майбутнє шлюбу залишається під великим питанням. Навіть якщо молодий воїн зумів догодити своїй красуні, поки він не побудує для неї будинок, він буде жити серед худоби і зможе відвідувати улюблену тільки по ночах, потайки пробираючись у будинок майбутніх родичів.

35. На острові Суматра чоловіки племені батта засовували маленькі гострі шматочки металу або камінчики під крайню плоть, вважаючи, що це доставить партнерці особливу насолоду. При цьому осколки ранили обох партнерів.

36. Аргентинські індійці-Арауканці любили прикріплювати до чоловічого достоїнства пензлика з кінського волосу, причому іноді сплетені кисті досягали 1,5-2 метрів в довжину, і тоді їх елегантно обв’язували навколо шиї.

37. Індіанці бразильського племені топінамба вважали, що головне це розмір. На їхню думку, жінці може сподобатися тільки дітородний орган величезного розміру. Тому, вони не тільки подовжували член всіма можливими способами, але і намагалися підставити своє чоловіче достоїнство отруйним зміям, павукам і іншим комахам для укусу, а потім перев’язували намагаючись утримати набряк.

38. Ще винахідливішим виявилися індуси! Так, індійські трактати наказували використовувати пристосування для посилення чутливості, серед яких «ападравіа» – інтимний пірсинг для чоловіків із золота, срібла, заліза, дерева або рогів буйвола. Після використання цих тортур фалос опинявся буквально нанизаний на стрижень і проколений в декількох місцях. Трохи більш гуманним пристосуванням була «ялака» – порожниста трубка з покритою шишечками поверхнею. У порівнянні з нею, сучасні презервативи з пухирцями – дурниця. Але головна відмінність цього аксесуара від презерватива, що іноді він залишався на причинному місці назавжди. У деяких випадках випадково, а трохи пізніше і спеціально.

39. А ось на острові Балі навпаки старалися прикрашати себе дами. Вони вводили в інтимні місця різні дрібні предмети – кільця, камінчики, горіхи. З одного боку, це на їх думку допомагало дітородінню, з іншого їм вдавалося доставляти більше задоволення чоловікам. Так це чи ні невідомо, але факт, що на поширення випадків травм шийки матки там доходить до 60%.

40. Цікаві сексуальні традиції існують досі в Японії. Наприклад, на святах, присвячених родючості, чоловіки приходять в костюмах, частиною якого є величезні пеніси, зроблені з пап’є-маше. Спокійні в звичайний час вони веселяться і з криками бігають по вулицях за жінками.

41. У Японії оспівують не тільки чоловічі статеві органи, але і жіночі – на так званому «фестивалі піхви». У це свято проходить парад, під час якого демонструється величезна модель піхви. Її проносять по вулиці, і іноді відкривають. Тоді дівчинка, що сидить всередині викидає рисові коржі, які ловлять люди на вулицях.

42. Ну, а кожні п’ять років у цій країні проходить особлива церемонія, під час якої демонструються зображення як чоловічих, так і жіночих статевих органів. Вона проходить все в тій же Інуямі. Сюди доставляють божества-фалоси з Храму в Тагате, а зображення жіночої піхви – з Огати. Під час цих фалічних фестивалів можуть продемонструвати і сам статевий акт. Наприклад, в Чибі, недалеко від Токіо, величезний за розмірами дерев’яний фалос вводиться в гігантську жіночу вульву, зроблену із соломи. Для більшої наочності глядачі поливають зображення жіночого статевого органу міцним молочного кольору «саке», яке називається «добороку». Одним словом, чому б не повеселитися?

43. Щоб не завагітніти поза шлюбом слов’яни використовували досить незвичайні пози. Так наприклад, був дуже поширений секс стоячи, або коли дівчину тримали на руках. Інший спосіб поза «наїзника», затребуваний і сьогодні, також був призначений саме для зниження ризику «залетіти». Інший варіант – секс у воді, також вважався суто слов’янським варіантом і, крім гігієни, на думку наших предків сприяв зниженню народжуваності. Пізніше влада і церква ввела заборону на позицію «стоячи» і «наїзниця» – завагітніти у ній важко, а значить вона «не детороджения для, а токмо слабкости ради», тобто заради задоволення. Тих, хто здійснював статеві акти у воді оголошували чаклунами і відьмами. Норми християнства наказували жінці під час сполучення лише одну позицію – лицем до лиця, нерухомо лежачи знизу. Заборонялися поцілунки тіла. Тоді «доброю дружиною» стала вважатися асексуальна дружина, що відчуває відразу до статевого життя. Звідси і знаменитий вигук «в СРСР сексу немає“, вина в цьому лежить далеко не на комуністичній ідеології.

45. У Колумбії в місті Калі жінка може займатися сексом тільки зі своїм чоловіком, причому, коли це відбувається в перший раз, мати нареченої повинна бути поруч, щоб засвідчити що сталося.

46. На Гуамі незайманій заборонено виходити заміж. Так що, там існує спеціальна професія – дефлоратор. Такий фахівець їздить по країні і за плату надає дівчатам послугу позбавлення цноти.

47. У Лівії чоловікам офіційно дозволено вступати в статевий зв’язок із тваринами. При цьому існує важливе обмеження: тварини повинні бути жіночої статі. За зв’язок із тваринами-самцями загрожує страта. Взагалі, в більшості країн Близького Сходу дотепер діє один з фундаментальних законів ісламу: ні в якому разі не можна їсти ту овечку, з якою мав статевий зв’язок. Людина, що вирішила з’їсти таку вівцю, здійснює смертний гріх, і йому вже не потрапити в рай з 70 незайманими дівчатами.

48. У деяких африканських племен є звичай: перш ніж одружитися, обранець повинен довести свою наполегливість батькам своєї нареченої. Наречений приходить до батька, той його оглядає, мацає мускулатуру, дупу, заглядає в рот. Після чого лунає вирок: “17 разів“. Саме стільки раз хлопець буде доставляти задоволення матері нареченої! Причому число може зашкалити далеко за сотню, а хлопець змушений буде робити це практично безперервно! Деякі не витримують і тікають, а хто витримає випробування – стане чоловіком і буде користуватися повагою у всього племені. Ось таке важке випробування.

49. У племен Північно-Західної Африки щомісяця проводиться сексуальна лотерея. Кожен з чоловіків тягне жереб, з якою з жінок йому належить провести цю ніч. Усі присутні жінки кидають у кошик свої еротичні талісмани. Чоловік, який витягне талісман жінки, і буде її сексуальним кавалером на цьому святі любові. Радість і щастя опромінюють тих чоловіків, яким дісталися найкрасивіші і найсексуальніші жінки. Миттєво вони тягнуть свою здобич у навколишні кущі й зникають там до самого ранку. А засмучені ті, кому випало провести ніч з одряхлими бабами. Але такий звичай. Якщо ти відмовишся від свого жереба, то будеш навіки відсторонений від подальшої участі в подібних конкурсах. Зате які задоволені старі жінки! Вони тягнуть у свої хатини здорових і сильних чоловіків, як впертих ослів: І нікуди не втечеш від своєї долі – адже це ж лотерея!

50. У африканських пігмеїв практикується наступний звичай: наречену відводять в будинок нареченого, після чого вона тікає звідти й намагається сховатися в лісі. Друзі майбутнього чоловіка знаходять її, відводять в будинок матері обранця й займаються з нею любов’ю протягом п’яти днів! Але на цьому ще далеко не все. Протягом трьох днів всі чоловіки племені, що забрели в будинок до матері нареченого можуть займатися коханням з дівчиною, і тільки після цього вона залишається назавжди з чоловіком. Цікаво в якому стані???

vsviti.com.ua

Напишіть відгук