9 липня 2014року газета нашої обласної ради і ОДА «Свобода» опублікувала мою статтю «Ректор слова не дотримав». Йдеться мова про ректора нашого педуніверситету Володимира Кравця, який керує цим вузом вже 25-ий рік. Я пропрацював викладачем в педуніверситеті 8 років, встиг добре вивчити діяльність В.Кравця, спочатку , як проректора, а потім як ректора вузу. На цю тему я написав чимало статей, три з яких були опубліковані в «Голосі України», а саме «Тернопільский педагогічний детектив»(лютий 1993р.), «Як стати заслуженим»(26.12.2000р.), «На Кравця до Кравця, а віз і нині там»(22.01.200р.).
В провідних газетах і журналах України, а саме в журналі «Персонал», «Визвольний шлях», в освітянській газеті «Освіта» було опубліковано про ряд нещівних, розгромних ліцензій на підручники, посібники В.Кравця, в яких було науково доведено, що написані вони з позицій марксистсько-ленінської педагогіки, і що В. Кравець є чи не найбільшим в Україні плагіатором. Про це свідчать самі їхні заголовки , наприклад рецензія Л. Федоришина – Іванчухіва на навчальний посібник В.Кравця «Історія Української школи і педагогіки» опублікована в газеті «Освіта» 24-31грудня 2007року під таким заголовком «Наукова каламуть для книги рекордів Гінеса».
У грудні 2009року ряд науковців, депутатів наших обласної та міських рад звернулись до тодішнього президента України В.Ющенка , міністра освіти і науки Вакарчука, голови ВАК з вимогою об’єктивно оцінити «науковий доробок» В.Кравця, вивчити питання про правомірність присвоєння В.Кравцю наукових ступенів та наукових звань , та про доцільність перебування його на займаній посаді. В результаті знову отримали відписку. Коментуючи це наше звернення , що було опубліковане в газеті «Нова Ера» В.Кравець в коментарі : «Не розумію мотивів…» (Нова Ера 13.02.2009р.), заявив своєму колективу: я вже давно назвав конкретну дату , коли піду з посади ректора – квітень наступного року. Вперше він публічно заявляв, що піде з цієї посади, як тільки йому виповниться 60 років. Тобто у 2008році.
Але свого слова не дотримав, ні тоді ні в квітні 2010року. Та й як міг дотримати , коли знайшов вихід на Міністерство Освіти, і за часів президенства В.Ющенка, і за часів В.Януковича.
В педуніверситеті далі процвітає хабарництво.
Після обнародування фактів хабарництва у ВУЗі він мав би публічно вибачитись перед громадою Тернополя за те, що недоглядів цього (насправді сприяв) і подати у відставку. Це якби в нього були хоч трішки честі і совісті. Про те цього він не зробив. Маючи великі зв’язки в СБУ, прокуратурі, він використовує їх , щоб цю справу зам’яти.
На працівників МВС чиниться тиск з боку окремих «старих» працівників СБУ, щоб цю справу закрили. Але мені достаменно відомо, що ці хлопці з управління МВС готові стояти до кінця.
А.В.Кравець нібито хворіє, а тим часом вичікує , що знову до влади прийдуть люди свої – донецькі. Допомогти піти, накінець, з посади ректора тепер може Тернопільска обласна влада та громадскість. Все залежить від них. А.В.Кравець накерувався достатньо, і за цей час збагатився більше ніж достатньо. З нього досить…
Народний депутат України першого скликання,
член НСЖУ, Володимир Колінець
