Шкварло Іван Володимирович (22 липня 1988, м. Підгайці, Тернопільська область) — український парафутболіст. Майстер спорту міжнародного класу (2006). Найкращий гравець чемпіонату світу (2007). Чемпіон Європи серед спортсменів із наслідками ДЦП (2006, Ірландія), бронзовий призер чемпіонату світу з футболу (2007, Бразилія). Чемпіон Літніх Паралімпійських ігор 2008 року та срібний призер Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.
Член збірної України (УОРА та ДЦП). Стипендія Президента України за досягнення у паралімпійському та дефлімпійському видах спорту (2007).
Закінчив Підгаєцький професійно-аграрний ліцей (2005). Навчається на факультеті фізичної культури ТНПУ (від 2005).
Орден «За заслуги» II ст. (17 вересня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на XIV літніх Паралімпійських іграх у Лондоні, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[2]
Орден «За заслуги» III ст. (7 жовтня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XIII літніх Паралімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[3]
2 серпня, відбулась безпрецендента подія у світі паралімпійського футболу: національна паралімпійська збірна команда України з рахунком 3:0 перемогла команду Голландії та отримала золото чемпіонату Європи, що проходив з 23 липня по 2 серпня 2014 року в португальському місті Майя. Це величезна перемога українців, адже напередодні їм вдалось у півфіналі перемогти чинних чемпіонів світу та Паралімпіади в Лондоні – команду Росії, тим самим змусивши росіян боротись за третє місце з командою Ірландії, яку вони перемогли з аналогічним рахунком. Золото Європи національна паралімпійська збірна команда з футболу серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу присвятила світлій пам’яті відомого футболіста та чудової людини – Валентина Белькевича, який раптово помер від розриву тромбу.
Зауважимо, що у зв’язку з численними травмами, у півфіналі та у фіналі грало лише декілька провідних гравців команди, проте це не завадило нашим паралімпійцям стати знову ж таки беззмінними чемпіонами Європи, причому вже вп’яте, починаючи з 1999 року! Власне перше місце в Європі – це перша паралімпійська ліцензія у футболі на участь у майбутніх Паралімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро.
До речі, останній тренувальний збір перед поїздкою на чемпіонат Європи національна паралімпійська збірна з футболу провела на рідній своїй базі – в Національному центрі паралімпійської та дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів, що в Євпаторії.
Національна паралімпійська збірна команда з футболу серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу надзвичайно вдячна Міністерству фінансів України, Державному казначейству України, завдяки яким в умовах надзвичайно складної ситуації в Україні була профінансована участь спортсменів у цьому визначному спортивному форумі чотирьохліття. Окрема подяка спонсорам – Ощадному банку України та голові правління Ощадбанку Андрієві Пишному, а також глобальному спонсору Чемпіонату світу по футболу FIFA 2014 ТМ BUD.
Вже післязавтра, 4 серпня, вночі, спортсмени прибудуть у Київ, щоб далі роз’їхатись по домівкам і продовжувати активну підготовку до чемпіонату світу 2015 року.
Склад команди:
№ п/п | Прізвище, ім’я, по батькові | Функції | Область |
1 | Антонюк Володимир Петрович | півзахисник | Хмельницька |
2 | Гетьман Дмитро Анатолійович | захисник | Дніпропетровська |
3 | Девлиш Олександр Васильович | нападаючий | Хмельницька |
4 | Дутко Тарас Романович | захисник | Дніпропетровська |
5 | Зінов’єв Євген Вікторович | захисник | Кіровоградська |
6 | Каграманян Едгар Едуардович | півзахисник | Дніпропетровська |
7 | Кулинич Богдан Григорович | голкіпер | Черкаська |
8 | Молодцов Дмитро Васильович | півзахисник | Дніпропетровська |
9 | Пономарьов Денис Валерійович | нападаючий | Дніпропетровська |
10 | Романчук Віталій Анатолійович | нападаючий | Волинська |
11 | Симашко Костянтин Миколайович | голкіпер | Дніпропетровська |
12 | Трушев Віталій Євгенійович | захисник | Хмельницька |
13 | Шевчик Анатолій Васильович | нападаючий | Волинська |
14 | Шкварло Іван Володимирович | нападаючий | Тернопільська |
Тренери та інші фахівці:
№ п/п | Прізвище, ім’я, по батькові | Функції | Область |
1 | Літуча Надія Вікторівна | керівник збірної команди, тренер-адміністратор | Дніпропетровська |
2 | Овчаренко Сергій Валентинович | головний тренер | Дніпропетровська |
4 | Тимофеєв Юрій Васильович | старший тренер | Волинська |
5 | Чижик Олександр Анатолійович | тренер-лікар | Дніпропетровська |
Національна паралімпійська збірна команда з футболу ДЦП: факти з історії
У 1996 році виникла ідея створення команди з футболу ДЦП після Паралімпійських ігор в Атланті. Національна команда створювалась в м. Дніпропетровськ за участю команд з м. Чернігова та м. Києва, згодом до складу збірної долучилась команда з Волинської обл. Вперше на міжнародній арені футбольна збірна України дебютувала на Всесвітніх іграх ДЦП у 1997 році (Голландія, м. Белден), де посіла почесне четверте місце (на усіх наступних Всесвітніх іграх ДЦП наша збірна займала виключно чемпіонські позиції – у 2001 р. (Англія, м. Нотенгем), 2005 (США, м. Нью-Лондон)).
У 1998 році наші футболісти виїхали на свій перший на чемпіонат світу, який проходив у Бразилії (Ріо-де-Жанейро) і відразу викликали сенсацію, перемігши спочатку хазяїв чемпіонату – збірну Бразилії, а потім і росіян, та отримавши титул чемпіонів. Чотири наші футболісти тієї збірної – Євген Жучинін, Володимир Кабанов, Сергій Новопольцев та Сергій Крот – ввійшли до символічної збірної ІІІ чемпіонату світу. У 1999 році – чемпіони Європи(Бельгія). На ХІ Паралімпіаді 2000 р. у Сіднеї (Австралія) наша футбольна дружина завоювала срібні нагороди і посіла друге місце, програвши у фіналі своїм традиційним суперникам – росіянам.
2002 р. – чемпіонат Європи проходив в місті Києві (Україна), чемпіони Європи (більше 30 000 глядачів вболівали за нашу команду). Після ЧЄ в м. Києві національна збірна з футболу ДЦП стала ПЕРШОЮ В СВІТОВОМУ РЕЙТИНГУ І ДО СИХ ПІР ЙОГО ОЧОЛЮЄ.
2003 р. – чемпіони світу (Аргентина, м. Буенос-Айрес).
На ХІІ Паралімпіаді 2004 р. в Греції (м. Афіни) до титулів чемпіонів світу та Європи збірна додає титул паралімпійських чемпіонів, здолавши нарешті своїх старих суперників – збірну Росії.
2006 р. – чемпіони Європи (Ірландія, м. Дублін). 2007 р. – бронзові призери світу (Бразилія, Ріо-де-Жанейро). 2008 р. – чемпіони ХІІІ літніх Паралімпійських ігор (Китай, Пекін). 2010 р. – чемпіони Європи (м. Глазго, Шотландія), 2011 р. – бронзові призери чемпіонату світу (Голландія, м. Ессен)
2012 р. – срібні призери XIV літніх Паралімпійських ігор (Великобританія, Лондон)
2014 р. – чемпіони Європи (Португалія, Майя)
Прес-служба НКСІУ