Їду забирати каски. Попередня домовленість була 1шт = 200 доларів. З тих грошей, що Ви переказуєте зміг вибрати ще 2000 у.о.,щоб взяти не 50, а 60 штук. Коротше, в рюкзаку 12000 баксів, з якими катаюсь півтора тижня, бо кожен день постачальник обіцяє зранку, що сьогодні ввечері, а ввечері, що завтра зранку і так 10днів. Нарешті прибули! Радісно повідомивши мені, що вже можна забирати, постачальник не менш «радісно» озвучив зміну ціни каски в бік збільшення десь в межах 80 баксів на штуці. Коротше, наших 60 касок потихеньку перетворились на 40-к з копійками. Їду, матюкаюсь, сльози душать. Бо це ж не хрін собачий, $5000. Ладно, думаю, візьму хоч те, на що вистачає, хлопці вже давно чекають.
Пройшло 5хв. Набирає мене давній знайомий з Штатів. Хороший дядько, патріот. Якось під час Майдану терміново треба було купу грошей, то за першим дзвінком вказав точку, куди під*їхати, і там мені його мама передала 30 000 доларів. Дуже згодились для броніків, а потім на підтримку хлопців, що лежали в БСП. Так от, маякує він мені і каже, мовляв, Сірожа, я тут укомплектовую 30 козаків з Конотопа. Все є, все купив, не можу знайти каски. А з шоломами зараз реальна проблема в Києві. Пробиваю я там де беру сам, кажуть є, відкладаємо. Відтелефонував я знайомому, кажу, приїздіть, забирайте 30шт, буду там чекати. А потім тако з відчаю кажу: «Євген, у мене тут є клопіт з грошима, мав взяти стільки-то, а виходить отак…може підсобите?».
«Приїде Микола, привезе з собою ще $5000 для тебе»,- сказав знайомий, подякував за допомогу і побажав доброго здоров*я. Від моменту виникнення проблеми до її вирішення пройшло 7хв.
Так от, панове, висновки:
1) Бог є.
2) Він любить українців.
3) Він завжди поряд і обов*язково допоможе тим, хто того потребує. Головне не сидіти на місці, а щось робити!
Дякую Тобі, Боже!
Сергій Притула