Розпочалося усе в 2005 році, коли на аукціон були виставлені не задіяні у виробництві приміщення ТДНТП «Промінь» площею майже 30 тис. м. кв. Перемогу на аукціоні здобуло ТОВ «Теркурій-2», власником якого є знаменитий Василь Чубак. Передував цій «перемозі» значний тиск на єдиного конкурента – шведську фірму «Флемінг», інтереси якої лобіював тодішній заступник голови Тернопільської ОДА О.Островський. В.Чубак через керівництво партії промисловців та підприємців України зініціював ряд раптових перевірок і заслуховувань пана О.Островського в Адміністрації Президента, чого, виявилося, достатньо для усунення конкурента. Значну частину грошей на погашення кредиту в КБ «Таскомерцбанку», котрий оформлявся для участі в аукціоні, В.Чубак отримав завдяки тодішньому першому заступнику керівника ДПА в області І.Шиманському, котрий допоміг протиправно відшкодувати ПДВ ТОВ «Теркурій-2» на суму майже 5 млн. грн. та виступив гарантом в отриманні непрозорого кредиту в «Банку Москви». У будівництво ТРЦ «Подоляни» інвестував кошти також представник Росії – Цюман В.О.
Саме спорудження торгово-розважального комплексу проводилося із серйозними порушеннями, не дотримувалися норми проектної документації. Реконструкція викуплених виробничих приміщень здійснювалася в усіх трьох корпусах, а дозвіл міської ради було видано на реконструкцію лише по першому корпусу. Крім того, згідно рішення міськвиконкому, було збудовано (капітальне, монолітне будівництво) автомобільний паркінг, але його облаштування та під’їзної території до торгівельно – розважального комплексу поширилися на прилеглі землі Шляхтинецької сільської ради, де без відповідного рішення цієї сільської ради було самовільно захоплено земельну ділянку площею понад 3 га. Порушення при будівництві «Подолян» дали про себе знати кілька років по тому – часті пожежі (остання 2012 року), обвали даху (останній раз також в 2012 році) та стан окремих несучих конструкцій вселяють зневіру в безпеці відвідувачів ТРЦ.
Протиправну діяльність при будівництві покривав і «легалізовував» Михайло Ібрагімов, на той час, – заступник міського голови Тернополя. За свою вірність і завзятість невдовзі після відкриття ТРЦ він став директором центру.
Підприємливий Михайло Раджепович налагодив «співпрацю» з усіма силовиками краю, у першу чергу, податковою. Наполегливість директора дала змогу функціонувати окремим закладам ТРЦ практично без сплати податків. Такі алкогольно-розважальні заклади, як «Silver», «Хмільне щастя», «М’ята» та «Ескімос» працюють виключно на кишеню власників та керівництва ТРЦ. Дані касових апаратів не звіряються роками з відомостями поступлення та збуту товарів, а тим паче наданими послугами. Взамін, за один касовий апарат в місяць на руки керівнику фіскальної служби Тернопільщини Євгену Воробцю платиться 500 гривень. Програмне забезпечення практично повністю комп’ютеризованих апаратів здатне показати, за необхідності, наймізерніші касові збори.
Проте, на сьогодні найбільшим гріхом керівництва ТРЦ «Подоляни» є плюндрування людською пам’яттю та нехтуванням розпорядженнями голови ОДА про оголошення днів скорботи та відмінення проведення розважально-концертних заходів у зв’язку із загибеллю наших побратимів на Сході України.
22 травня на блокпост, де проходили службу військові 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади, здійснили атаку озброєні сепаратисти. 23 травня по всій країні жалоба. У пабі «Хмільне щастя» – співає і веселить відвідувачів гурт «Star Crystal».
26 та 27 липня у Тернопільській області оголошено Днями жалоби у зв’язку із загибеллю мешканця села Залісці Збаразького району Андрія Олександровича Чабана. У пабі «Хмільне щастя» – співають і веселять відвідувачів гурт «Повний привід» і піаніст Олег Кирилюк.
01 та 02 серпня оголошено Днями жалоби у зв’язку із загибеллю мешканця с. Чернелів-Руський Тернопільского району Гарматія Володимира Михайловича. У пабі «Хмільне щастя» – співають і веселять відвідувачів гурти «Одеон» і «D.Kray».
Допомога ж українським військовим, котрі воюють і гинуть кожен день за наше майбутнє, з боку ТРЦ «Подоляни» обчислюється мізерними відсотками від щомісячних відрахувань в кишеню того ж таки Євгена Воробця.
 

Напишіть відгук