Кандидата в народні депутати, який нібито знаходиться в зоні АТО, Тараса Пастуха від початку виборчої кампанії ніхто не бачив. Для тих, хто його не знає єдиним місцем, де можна ознайомитись із претендентом на мандат є білборди та інша зовнішня реклама. Разом з тим за кандидата ведеться дуже активна політична агітація. Питання лише в тому, хто її веде? Чи знає сам Тарас про ті обіцянки, які замість нього хтось дає? А якщо ж він дистанційно керує виборчою кампанією, то коли встигає воювати? Чому інші хлопці, які знаходяться на передовій в зоні АТО, не рвуться в депутати, адже у них є на це повне моральне право? Та й взагалі, коли твої побратими сидять по окопах голодні, без амуніції та зброї, як можна витрачати сотні тисяч на самопіар?
Політичне хамелеонство Пастуха також не додає довіри. Член Української народної партії чомусь йде самовисуванцем, але до того ж його підтримує «Самопоміч». То за кого і з ким він?
До речі, головний лозунг «Самопомочі» – «Візьми і зроби». Варто було би запитати у працівників заводу «Опілля», а також мешканців Бучача, що брав і як робив Тарас Пастух, призначений Януковичем на посаду голови РДА у 2010-му. Чи може в зону АТО Тарас просто втік від люстрації, під яку вже потрапило кілька тернопільських чиновників?
У будь-якому випадку, йти на вибори «заочно» – неправильно. Бо як можна голосувати за примарного кандидата? Тим паче сьогодні, коли від кожного депутата у ВР може залежати доля країни, такої безвідповідальності ми собі не можемо дозволити…
Тернопільська спецслужба поговорила з про вибори зі справжніми активістами?
