Скоро рік як перемогла революція гідності, але деякі вірні прислужники Януковича досі на своїх посадах. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. з 29.03.2011 р. очолює Хома Лариса Зиновіївна, призначена за наполяганням колишнього голови ОДА Хоптяна В.А. За це вона вірно служила режиму, змушувала підлеглих вступати в Партію регіонів, незгідних звільняла з роботи, організовувала примусові поїздки на антимайдан.
Самооборона Майдану Тернопільщини вимагає провести перевірку діяльності начальника Головного управління Хоми Л. З. на предмет зловживань службовим становищем і незаконним використанням коштів. Матеріали перевірки передати правоохоронним органам для порушення кримінального провадження. Та розглянути доцільність подальшого перебування Хоми Л.З на займаній посаді.
Відповідне звернення додається.
З повагою,
прес-служба
Самооборони Майдану
Тернопільщини
Міністру соціальної політики України РОЗЕНКУ П. В.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції народному депутату України
СОБОЛЄВУ Є. В.
Голові правління пенсійного фонду України ЗАРУДНОМУ О. Б.
Народному депутату України
ЗАСТАВНОМУ Р. Й.
Народному депутату України
БАРНІ С. С.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції народному депутату України
СОБОЛЄВУ Є. В.
Голові правління пенсійного фонду України ЗАРУДНОМУ О. Б.
Народному депутату України
ЗАСТАВНОМУ Р. Й.
Народному депутату України
БАРНІ С. С.
ЗВЕРНЕННЯ
В Самооборону Майдану Тернопільщини неодноразово зверталися працівники Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із скаргами на неетичну поведінку та зловживання службовим становищем начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Хомою Л. З.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. з 29.03.2011 р. очолює Хома Лариса Зиновіївна. До цього вона керувала управлінням фонду в Підволочиському районі. Незважаючи на незгоду Пенсійного фонду України на призначення, за наполяганням колишнього голови ОДА Хоптяна В. А. Хома Л. З. все ж була призначена на посаду. Керівник області у своїй кадровій діяльності зазвичай застосував практику призначень на керівні посади в області осіб з Підволочиська та Гусятина, де до цього він працював головою РДА, а його дружина – головою Гусятинської райради.
Робота Хоми Л. З. в Головному управлінні мало чим різнилася від стилю, запровадженого нею в Підволочиську. Рекордна по області річна плинність кадрів сягала 26%, зневажливе ставлення до працівників, відверте хамство, приниження, залякування. Нерідко її поведінка носила карикатурні обриси: тупотіння ногами, гримання кулаками по столу, крики, які переходили у верески. Відчуття безкарності породжувало неконтрольовану зневагу до підлеглих. Комплекс неповноцінності й відчуття професійної меншовартості перед висококваліфікованими працівниками змушував начальницю щораз підкреслювати працівникам, що вона, мовляв, начальник Головного управління.
Нехтуючи Законом України “Про державну службу”, зокрема, ст. 5, яка стосується етики поведінки державного службовця, Хома Л. З. не зважала, що ці правила стосуються в першу чергу начальника.
Така поведінка керівника руйнувала ділову атмосферу, як в Головному управлінні, так і в районних, вносила хаос, порушувала систему керування, відволікала від головних завдань на другорядні. Метушня начальника ставала нормою і видавалася за активність. Відтак, за час її керівництва вона швидше заважала роботі, аніж сприяла.
Хома Л. З. – активний член Партії регіонів, депутат Підволочиської районної ради, член фракції ПР (інформації про її вихід немає). Використовуючи своє службове положення, залякуванням про звільнення вона примусила всіх поголовно працівників районних управлінь вступити в ПР. Будь-які прояви вільнодумства і критики режиму Януковича присікалися залякуванням про звільнення. Межа цинізму і приниження працівника – це, коли заяву на звільнення вимагалося подати з району факсом протягом 10 хв. Рівно через 10 хв. начальниця телефонувала вдруге і її вимога про звільнення переходила в істерику. Обидві заступниці начальника Головного управління а також кілька начальників відділів теж стали членами ПР.
Особливу вислужливість перед головою ОДА Хоптяном В. А. вона проявила в організації Антимайданів. Щоправда, страх перед інтелігентним колективом Головного управління змушував її пропонувати поїздки на Антимайдан тільки наближеним до неї. Стосовно районних управлінь, то їм доводився “план”. Людей примушували їхати власним коштом. Все ж 6 із 18-ти райуправлінь категорично відмовилися посилати своїх працівників на Антимайдан, за що піддалися обструкції.
Головним “промуотером” цієї та низки інших подібних акцій був начальник організаційного відділу Михайло Щепний, якого у 2005 році за збирання відкріпних талонів за Януковича та участь у фальсифікації виборів Президента було звільнено з посади заступника голови Тернопільської РДА.
Своє перебування на посаді Хома Л. З. вдало використала в особистих цілях. Так, донька Ірина Хома за протекцією Надії Хоптян (дружина голови ОДА) була влаштована в Гусятинську районну прокуратуру з наступним переведенням в Тернопільську міську прокуратуру. Чоловік, – Андрій Хома, – був призначений начальником Підволочиського районного управління Держказначейства. Племінник – Тарас Брега влаштований юристом в Тернопільську ОДА (представляв ОДА на судовому процесі проти активістів Майдану Володимира Стаюри та Марії Чашки).
За час керівництва Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. Хомою Л. З. було скоєно низку значно серйозніших посадових порушень, які завдали значних матеріальних та фінансових збитків державі. Матеріали готуються окремо для подання правоохоронним органам і відкриття кримінального провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл., в своїй основі, – це освічений високопрофесійний відповідальний колектив, наділений достатнім досвідом та інтелектом. Переважна більшість працівників не цуралися свого патріотизму навіть у часи режиму. Частина була байдужими до політичних процесів, інша частина – залякана начальницею. Кілька осіб відверто не підтримувала події на Майдані, більше того – засуджувала їх.
Стосовно районних управлінь, то вони були так залякані Хомою Л. З., що викликають лише співчуття (в районі дуже важко знайти роботу). Не дивно, що майже всі вони, на жаль, стали членами ПР.
Терпець колективу Головного управління урвався 24.02.14. Частина працівників (20 чол.) письмово звернулися до голови Тернопільської обласної ради з вимогою ініціювати звільнення начальника Головного управління із займаної посади. Дізнавшись про збирання підписів Хома Л. З. залякуванням зупинила їх збір. Ініціатори все ж передали звернення голові Тернопільської облради Хомінцю В. П. і опублікували його в ЗМІ. 27.02.14 за вимогою депутатів облради Хома Л. З. все ж написала заяву на звільнення, яку того ж дня передали до Пенсійного фонду України. Однак, обдуривши голову облради, Хома залишилася працювати й до нині. Суть обману полягала в тому, що, мовляв, без її підпису не будуть виплачені в області пенсії. У начальника Головного управління є два заступники, які не тільки мають право підпису, але й значно більший досвід роботи. До того ж, право підпису оформляється протягом робочого дня.
Як результат, працівники Головного і районних управлінь втрачають віру в ідеали Майдану, а отже в ефективність державної влади і невідворотність покарання. Хома Л. З. заявила, що її ніхто не звільнить, усе погоджено в Пенсійному Фонді України. Вона осміліла, знову залякує людей, піддає моральному приниженню, особливо тих, які підписалися під зверненням до голови облради від 24.02.2015. Відтак, частину працівників під тиском було звільнено, частина вимушена звільнитися ”за власним бажанням”. За вказівкою Хоми Л. З. вивільнені посади в Головному і Тернопільському міському управліннях були заповнені працівниками Підволочиського райуправління (попереднє місце роботи начальниці) і Теребовлянського райуправління.
Тернопіль, як обласний центр, завжди мав і має високий кадровий потенціал фахових спеціалістів. А отже, призначення на посади спеціалістів районного рівня з Підволочиська чи Теребовлі можна пояснити лише прагненням створити в Головному управлінні своє “оточення” або ж корупційною складовою. Вважаю, що поїздки на роботу з Підволочиська до Тернополя й назад (більш, як 80 км) не сприяють ефективній діяльності Головного управління.
З метою нормалізації морально-психологічного клімату в установі та забезпечення ефективної роботи пенсійної системи в Тернопільській області прошу розглянути доцільність подальшого перебування на займаній посаді начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. Хоми Л. З.
Водночас прошу провести перевірку діяльності начальника Головного управління Хоми Л. З. на предмет зловживань службовим становищем і незаконним використанням коштів. Матеріали перевірки передати правоохоронним органам для порушення кримінального провадження.Комендант Самооборони
Майдану Тернопільщини Іван Ковалик
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. з 29.03.2011 р. очолює Хома Лариса Зиновіївна. До цього вона керувала управлінням фонду в Підволочиському районі. Незважаючи на незгоду Пенсійного фонду України на призначення, за наполяганням колишнього голови ОДА Хоптяна В. А. Хома Л. З. все ж була призначена на посаду. Керівник області у своїй кадровій діяльності зазвичай застосував практику призначень на керівні посади в області осіб з Підволочиська та Гусятина, де до цього він працював головою РДА, а його дружина – головою Гусятинської райради.
Робота Хоми Л. З. в Головному управлінні мало чим різнилася від стилю, запровадженого нею в Підволочиську. Рекордна по області річна плинність кадрів сягала 26%, зневажливе ставлення до працівників, відверте хамство, приниження, залякування. Нерідко її поведінка носила карикатурні обриси: тупотіння ногами, гримання кулаками по столу, крики, які переходили у верески. Відчуття безкарності породжувало неконтрольовану зневагу до підлеглих. Комплекс неповноцінності й відчуття професійної меншовартості перед висококваліфікованими працівниками змушував начальницю щораз підкреслювати працівникам, що вона, мовляв, начальник Головного управління.
Нехтуючи Законом України “Про державну службу”, зокрема, ст. 5, яка стосується етики поведінки державного службовця, Хома Л. З. не зважала, що ці правила стосуються в першу чергу начальника.
Така поведінка керівника руйнувала ділову атмосферу, як в Головному управлінні, так і в районних, вносила хаос, порушувала систему керування, відволікала від головних завдань на другорядні. Метушня начальника ставала нормою і видавалася за активність. Відтак, за час її керівництва вона швидше заважала роботі, аніж сприяла.
Хома Л. З. – активний член Партії регіонів, депутат Підволочиської районної ради, член фракції ПР (інформації про її вихід немає). Використовуючи своє службове положення, залякуванням про звільнення вона примусила всіх поголовно працівників районних управлінь вступити в ПР. Будь-які прояви вільнодумства і критики режиму Януковича присікалися залякуванням про звільнення. Межа цинізму і приниження працівника – це, коли заяву на звільнення вимагалося подати з району факсом протягом 10 хв. Рівно через 10 хв. начальниця телефонувала вдруге і її вимога про звільнення переходила в істерику. Обидві заступниці начальника Головного управління а також кілька начальників відділів теж стали членами ПР.
Особливу вислужливість перед головою ОДА Хоптяном В. А. вона проявила в організації Антимайданів. Щоправда, страх перед інтелігентним колективом Головного управління змушував її пропонувати поїздки на Антимайдан тільки наближеним до неї. Стосовно районних управлінь, то їм доводився “план”. Людей примушували їхати власним коштом. Все ж 6 із 18-ти райуправлінь категорично відмовилися посилати своїх працівників на Антимайдан, за що піддалися обструкції.
Головним “промуотером” цієї та низки інших подібних акцій був начальник організаційного відділу Михайло Щепний, якого у 2005 році за збирання відкріпних талонів за Януковича та участь у фальсифікації виборів Президента було звільнено з посади заступника голови Тернопільської РДА.
Своє перебування на посаді Хома Л. З. вдало використала в особистих цілях. Так, донька Ірина Хома за протекцією Надії Хоптян (дружина голови ОДА) була влаштована в Гусятинську районну прокуратуру з наступним переведенням в Тернопільську міську прокуратуру. Чоловік, – Андрій Хома, – був призначений начальником Підволочиського районного управління Держказначейства. Племінник – Тарас Брега влаштований юристом в Тернопільську ОДА (представляв ОДА на судовому процесі проти активістів Майдану Володимира Стаюри та Марії Чашки).
За час керівництва Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. Хомою Л. З. було скоєно низку значно серйозніших посадових порушень, які завдали значних матеріальних та фінансових збитків державі. Матеріали готуються окремо для подання правоохоронним органам і відкриття кримінального провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл., в своїй основі, – це освічений високопрофесійний відповідальний колектив, наділений достатнім досвідом та інтелектом. Переважна більшість працівників не цуралися свого патріотизму навіть у часи режиму. Частина була байдужими до політичних процесів, інша частина – залякана начальницею. Кілька осіб відверто не підтримувала події на Майдані, більше того – засуджувала їх.
Стосовно районних управлінь, то вони були так залякані Хомою Л. З., що викликають лише співчуття (в районі дуже важко знайти роботу). Не дивно, що майже всі вони, на жаль, стали членами ПР.
Терпець колективу Головного управління урвався 24.02.14. Частина працівників (20 чол.) письмово звернулися до голови Тернопільської обласної ради з вимогою ініціювати звільнення начальника Головного управління із займаної посади. Дізнавшись про збирання підписів Хома Л. З. залякуванням зупинила їх збір. Ініціатори все ж передали звернення голові Тернопільської облради Хомінцю В. П. і опублікували його в ЗМІ. 27.02.14 за вимогою депутатів облради Хома Л. З. все ж написала заяву на звільнення, яку того ж дня передали до Пенсійного фонду України. Однак, обдуривши голову облради, Хома залишилася працювати й до нині. Суть обману полягала в тому, що, мовляв, без її підпису не будуть виплачені в області пенсії. У начальника Головного управління є два заступники, які не тільки мають право підпису, але й значно більший досвід роботи. До того ж, право підпису оформляється протягом робочого дня.
Як результат, працівники Головного і районних управлінь втрачають віру в ідеали Майдану, а отже в ефективність державної влади і невідворотність покарання. Хома Л. З. заявила, що її ніхто не звільнить, усе погоджено в Пенсійному Фонді України. Вона осміліла, знову залякує людей, піддає моральному приниженню, особливо тих, які підписалися під зверненням до голови облради від 24.02.2015. Відтак, частину працівників під тиском було звільнено, частина вимушена звільнитися ”за власним бажанням”. За вказівкою Хоми Л. З. вивільнені посади в Головному і Тернопільському міському управліннях були заповнені працівниками Підволочиського райуправління (попереднє місце роботи начальниці) і Теребовлянського райуправління.
Тернопіль, як обласний центр, завжди мав і має високий кадровий потенціал фахових спеціалістів. А отже, призначення на посади спеціалістів районного рівня з Підволочиська чи Теребовлі можна пояснити лише прагненням створити в Головному управлінні своє “оточення” або ж корупційною складовою. Вважаю, що поїздки на роботу з Підволочиська до Тернополя й назад (більш, як 80 км) не сприяють ефективній діяльності Головного управління.
З метою нормалізації морально-психологічного клімату в установі та забезпечення ефективної роботи пенсійної системи в Тернопільській області прошу розглянути доцільність подальшого перебування на займаній посаді начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. Хоми Л. З.
Водночас прошу провести перевірку діяльності начальника Головного управління Хоми Л. З. на предмет зловживань службовим становищем і незаконним використанням коштів. Матеріали перевірки передати правоохоронним органам для порушення кримінального провадження.Комендант Самооборони
Майдану Тернопільщини Іван Ковалик
