“Виходжу щойно в під’їзд і бачу листівку з портретом чергового можновладця. Вчитуюсь: все правильно, все про захист дитини. Практично наша листівка, але написална іншими словами (копірайтер попрацював).Та бог із ним – справа хорошща, хай беруть, для цього і писали… Якби не одне “але”!.. Якби на цій листівці не було б портрета можновладця – я б мовчала…
Ну як на такому можна робити собі піар???
Фу!
Смердить на кілометр…
Ви хоч щось можете робити просто так, не чекаючи винагороди???
А вам, пане Цимбалюк, не смердить?..
Готуємось до виборів на батьківському страху?..”,- дивується пані Лілія.
От… Навіщо розміщувати собі дефірамби в кожному під’їзді? При тому, що прізвища автора ні первинного, ні вторинного тексту нема… Чи це в нас пан Цимбалк такий профі з дитячої психології?..
