Доброго ранку, друзі! Нє, ну як вам все проісходяще? Дід укріпляється в думці, шо Хуйло дето прав – вести якіто діла з хунтою совершенно невозможно, бо ота хунта веде себе все-таки по-свинськи. Судітє самі – на любовно і со вкусом сплетене московське коварство хунта послєдоватєльно отвечає такою прожжонною вредностью, шо в Хуйла розвалюються всі пасьянси. Даже елементарну “косинку” з такою хунтою не сложити, а Хуло питається грати з нею в преферанс. Іще й надіється імперію воссоздати. Дуралєй.

А щоб ніхто не думав, шо дід голословен, давайте пригадаємо, як під час Мінська-1 хунта поназакладувала в договорьонності ряд мін замедлєнного дєйствія, хотя кремльовські “інтєлєктуали” умудрилися підірватися вже на першій міні – на сроках проведення у ДНР-ЛНР виборів. І замість виборів 7 грудня оті дурачки провели псевдовибори 2 листопада. І шо це їм дало? Хуйло кинувся було поздравлять, потом сообразив, шо преждєвременно, бо весь світ хором і дружно гаркнув “Туфта!” І Хуйло, пометался, покривлялся і врешті-решт пошол на поп’ятну. Тіпа: сєрдцем ополченцев понімаєм, но офіціально прізнать нє можем. Таким образом, коварний замисєл Кремля імплантірувать у здоровий організм України нєжізнєспособні протези ДНР-ЛНР нарвався на подлу вредность хунти, послє чого красіво і со свистом провалився.

Після цього, собравшись з умішком, Хуйло начав создавать новий план, для чого намеревався зайти з другого боку і іскреннє хотів дєйствувать уже умнєє і єщо коварнєє. На весну явно планірувалася мощна воєнна кампанія, собиралися войська, переправлялася тєхніка, орки проходили обученіє по сборці-разборці АК. Цель операції – винудить хунту прийнять ДНР-ЛНР в свій состав на правах государствообразующої одиниці української конфедерації з правами диктувать Києву любі условія. Ну а Хуйло шоб із Кремля давав ДНР-ЛНР руководящі указанія.

Хунта і в цьому случаї наверняка напланірувала шото вредне, но не встигла претворить свій подлий план, бо первим зморгнув Хуйло – нєрвішки в Хуйлішки вже видать ні к чорту.

Обична женська істєріка у здорового і хладнокровного мущщини максимум, шо визиває – це іронічне добродушіє і сочуственну готовность подставить жилєтку для женських сльоз. В худшому случаі мущщина впадає в состояніє філософського глубокомислія. І лише в кого нєрвішки слабенькі, ті закатують жінкам ответну істєріку. От місяць тому істєріка бундесфрау Меркель, яка отказалася летіти в Астану, вивела Хуйлушу з равновесія і він псіханув, давши в сєрдцах команду Шойгу: “Кушугетовіч, а ти на кой, с вострой саблєю такой?! Фас, бля!”. Кужугетовіч підтюпцем побіг в центр управлєнія войсками, після чого оп’ять началося.

Но майже місяць бессмислєнних атак не дали Хуйлу практично ніяких воєнних козирів, наша новонароджена Армія убідітєльно розвіяла міф про “нєсокрушимую і лєгендарную”. Хотя російські генєрали з усіх боків убіждали свого верховного гопніка: “Єщо нємного, єщо чуть-чуть”… Тепер вони хваляться, шо создали Дебальцевський котьол, но на самом дєлє пооісходяще вокруг Дебальцево – класичний і наочний приклад, як московське коварство обламує зуби об українську вредність.

Об’єктивно дивлячись, Дебальцево Кужугетовіч занять не зумів, плотного кольца вокруг Дебальцево не создав. Укропи нагло собі сидять в Дебальцево і вже із вредності звідти нікуди не підуть. Тим паче, що поставки їм вроді як налагоджені, а стрілять по конвоях ніззя – Мінськ-2 запрещає.

Дід, угадуючи криві ухмилки небайдужих громадян нащот іскренності дотримання Хуйлом режиму припинення вогню, скаже таке – дід тоже не наївний хлопчик і тоже все прекрасно понімає. Но давайте розберемося, шо в сложившійся ситуації нада Хуйлу. Його цель – і об етом верещать разнообразні аналітіки з усіх боків – інкрустірувать в організм України ДНР-ЛНР. Для цього треба провести вибори згідно з українським законодавством. А щоб це зробити треба виконати всі, без виключення предидущі пункти плану – повне припинення вогню, відведення артилерії і т.д. Якщо Хуйло іскреннє хоче запихнуть ДНР-ЛНР обратно в Україну, та ще й на якихто автономних правах (а Хуйло судячи з усього дійствітєльно цього хоче, інакше воєнні дєйствія на Донбасі бессмислєнні), він об’єктивно винуждєн содєйствувать виконанню всіх попередніх етапів Мінська-2.

Тепер же, костью в горлі Хуйлу стало оте Дебальцево. Викинути укропів з Дебальцево до Мінська не получилося. Руссо-фашисти, як хренові студєнти, яким вічно до екзаменів времені не вистачає, іспит воврем’я не здали і Хуйлу даже прийшлося виторгувати своїм воєнним ще три дні, для перездачі. Воєнні оп’ять дуже старалися, но поставлену задачу знову не виконали, екзамен провалено. Тепер же ситуація в Хуйла із-за того Дебальцево откровенно хренова – руссо-фашисти продовжують атакувати Дебальцево, просячи, щоб їх не отчисляли, а Хуйлу приходиться їх прикривати. Но довго так тривати не може – якщо продовжувати атаки, то наліцо повний провал Мінська-2 і оп’ять по вині все того ж Хуйла. Мірові лідєри вніматєльно наблюдають за трепиханіями Хуйлуші і все чудєсно понімають. Інтрига моменту в тому чи здується Хуйло і змириться з налічієм Дебальцевського плацдарма, чи ні. Ціна його рішення дуже велика для самого ж Хуйла – якщо отступить, то буде уніжен, а продовжить атаки з наміром захопити Дебальцево, то получить в харю, по печені і в пах таку серію санкцій, шо йому ото Дебальцево слішком дорого обійдеться. Крім того, в США терпець наверняка урветься і Обама з льогким серцем прийме рішення про поставки Україні оружія.

Яке рішення прийме Хуйло в цій ситуації дід прогнозувати не береться. Но можна предположить, що во-ім’я достіженія стратегічної задачі – внєдренія в Україну ДНР-ЛНР Хуйлу прийдеться махнути на Дебальцево рукою, об’явивши напівокружонний плацдарм своєю очередною победою. Тагда нада рухатися дальше і відводити тяжолу артілєрію. От де начнуться ребуси і головоломки. Но харашо, предположим, шо худо-бедно і артилерію відведуть. Шо тагда? А тагда начнеться тягомотіна з підготовкою виборів-шмиборів, без постійного діалога ДНР-ЛНР-овських обізян з Києвом не обійдеться. І отут начнеться справжня екзістєнція. Дідові тих донбаських “государственних дєятєлєй”, яким прийдеться договорюватися з київськими бюрократами заранєє шкода.

Свого часу, десять років тому, половина українців мечтала подержаться Кучмі за горло, шоб воно, падло отаке, здавало власть без викрутасов. Но Кучма, як заядлий преферансіст, держав паузу, доводя до білого калєнія всю Україну і ряд сопредєльних государств. Зараз же, з прожжонним преферансістом Кучмою питаються состязаться два наївні напйорсточники із ДНР-ЛНР Захарченк та Плотніцький. З ким? З Даніличем! Тому не удівітєльно. шо оті мелкі шулєри даже не понімають де іменно Льоня їх постійно кидає, і де він їх киданув на цей раз. В любом случаї, і Захарченку і Плотніцькому всьо же прийшлося подписатися під дукументом, де в них ні должностєй, ні званій, а ДНР-ЛНР скромно іменуються “отдельными районами Донецкой и Луганской областей Украины”. І це ж лише початок, шо буде, коли мова зайде про принципи проведення виборів, а потом про фінансіруваніє тих територій. Київ похож на доброчинну організацію, яка швиряє гроші направо і наліво? Ага, щас! І в мирній жизні регіони в Києва грошей допроситься не могли, а зараз й поготів. Данілич, судя по всєму, в нормальной форме і готов пить кров із донбаських бармалєїв відрами. Гріхів у Данілича багато, нехай хоть так відмолює.

Дід все ж бачить шанси, що худо-бедно, оті договорьонності в Мінську-2 виконуватися будуть. Хотя би перші етапи. І хотя би ради того, щоб звільнити наших полонених. І тут Києву та міровому сообществу нада стоять твердо – без звільнення Наді Савченко ніякого переходу до виконання остальних етапів договорьонностєй не буде. Крапка.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за нашу героїчну дівчину Надю Савченко і за всіх полонених, всіляко допомагаємо Армії, займаємося фізкультурою і спортом та єслі є врем’я, читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас smile emoticon

P.S. Враховуючи, що в коментах з’являються зауваження, що дід занадто оптимістичний і всьо такоє, хочу роз’яснити свою позицію, яку дотримуюся все життя. Часу писати вже не маю, тому просто копіюю сюди з коментів свою відповідь одному з шановних дідовіх коментаторів, який також запідозрив діда в безпідставному оптимізмі:

Тут дело не в оптимизме и я, кстати, никогда не был бездумным оптимизмом. Фишка в том, что у нас большинство людей склонны видеть во всем опасности и в первую очередь пытаются понять где угроза. Даже вот последняя статья в ЗН этой, как ее.. Силиной, называется “Мины Минска”. Но с такой психологической установкой победить невозможно. Нужно видеть не только и не столько препятствия, сколько возможности. А Минск-2 открывает ряд хороших опций. Потом, все договоренности разделены на этапы. Каждый из которых выгоден либо нам, либо Москве. Но договоренность пакетная, выполнять нужно все. Если Путину нужно провести признаваемые Киевом выборы, он вынужден и огонь прекратить, и артиллерию отвести и пленных отпустить и о параметрах выборов договариваться. Вынужден, иначе его план внедрить (как он надеется) подконтрольный себе Донбасс в Украину не осуществится. На этой его заинтересованности Путина и нужно ловить. А не выискивать под ногами мины, опасности и т.д. Тем более, что большинство подобных мин существует только в воспаленном воображении некоторых граждан. О Победе нужно думать, а не готовиться к поражению

Свирид Опанасович

Напишіть відгук