Воїна Тараса Михальського в обійми прийняла рідна збаразька земля

Сьогодні у збаражі поховали справжнього Героя України – Тараса Михальського. Чин похорону бійця здійснив владика Нестор у співслужінні з майже чотирма десятками священиків. В останню путь земляка провели тисячі людей – рідні, близькі, друзі, однокласники, одногрупники, бойові побратими, ті,хто знав його за життя і хто зовсім не знав…Під час прощальної церемонії батькові загиблого Героя вручили орден «За мужність ІІІ ступеня», яким президент посмертно нагородив Тараса Михальського. Похоронили Тараса з військовими почестями навпроти могили Героя України Устима Голоднюка. Вічна пам’ять! Герої не вмирають!

Світлана Боднар

Довідка Вікіпедії

Тарас Романович Михальський (26 вересня 1980, м. Збараж Тернопільської області — 19 жовтня 2014, с. Сміле Слов’яносербського району Луганської області) — український військовик, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Закінчив Збаразьку ЗОШ № 3 зі «срібною» медаллю та з відзнакою юридичний факультет ТНЕУ.

Останні 5 років Тарас Михальський жив у Гайсині на Вінничині, де займався бізнесом. Був активним учасником подій на Майдані в Києві. Влітку 2014 року добровольцем пішов служити у ЗСУ. 21 серпня прибув на полігон у Новояворівськ. З початку вересня виконував бойові завдання на блокпості біля Трьохізбенки на Луганщині.

За деякий час до того Володимир Голоднюк (батько Устима Голоднюка) у Штабі національного спротиву в м. Збаражі екіпірував двох добровольців, які збирались на Схід. Один із них, боєць козацької статури — Тарас Михальський^[1].

Створити власну родину Тарас, на жаль, не встиг. Піклувався про племінників Олександра та Настю — дітей брата Івана.

Загинув 19 жовтня 2014 на «Бахмутській трасі» під час відбиття спроби прориву російських збройних формувань поблизу с. Сміле, коли разом із іншими військовослужбовцями їхав виручати бійців 32-го блокпосту, оточеного сепаратистами. Після бою тіло не вдалось вивезти. 28 жовтня з табличкою на хресті «неопізнаний солдат номер 325» його було захоронено разом із іншими невідомими загиблими бійцями на цвинтарі у Старобільську на Луганщині. В січні упізнаний серед похованих за експертизою ДНК. Тіло земляка-героя допомогла знайти збаражанка Олена Дрібніцова, яка з дитинства товаришувала з Тарасом.

Зустрічали Героя у Збаражі ввечері 31 січня, після чого труну з тілом перевезли в церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Поховали Тараса Михальського 2 лютого 2015 року поряд із могилою Героя України Устима Голоднюка.