Деякі користувачі підтримують її повідомлення, інші критикують або просто кепкують.
Інтерес до цього дива такий великий, що інспекторам ДАІ довелося змінити рух у місті, аби пропустити всі автівки із прочанами
Образ виник на ясені після того, як у дерево влучила блискавка. Він проступив на зрізі спиляної гілки.
Першою чітке зображення Богородиці на дереві побачила жителька Стрия Ярослава Васильєва, коли з товаришкою і сином поверталася з поліклініки через парк.
«Кажу: Оля, дивить, постать Божої Матері! Вона подивилася і каже: я не бачу. Каже, не говори нікому, бо тебе в психушку заберуть», – розповіла жінка.
Тепер до дерева, на якому з’явилось зображення Матері Божої, приходять тисячі людей з усієї Західної України. Місцеві, які живуть поруч, кажуть, що люди приходять до парку навіть уночі. Віряни торкаються дерева, дехто навіть намагається відламати шматочок кори. Щоб зупинити таких ентузіастів тут поставили 2-х охоронців із найближчої церкви.
Люди моляться, співають духовні пісні, озвучують власні прохання.
Ніхто з паломників не сумнівається, що зображення на дереві – це диво, а не чийсь малюнок.
А от священики обережні у своїх висновках. «Добре бачу, що там ніхто того не малював, це не залишено людською рукою. Але до того треба дуже обережно відноситися. Неможна поспіхом будь-що називати чудом і дуже дивуватися. Можливо, тому зображенню буде знайдено якесь природне пояснення», – каже настоятель храму святих Володимира і Ольги о. Михайло Ільницький.
Територію довкола парку патрулюють правоохоронці. Працівники ДАІ регулюють рух автомобілів з паломниками. Кілька вулиць перекрили, інші зробили односторонніми.
«Тимчасові знаки виставляються вже і на вихідні дні. Ми плануємо організувати цей круглий рух з метою уникнення масових скупчень і утворення заторів на цій ділянці дороги», – повідомив в.о начальника відділення ДАІ Стрийського міськвідділу міліції Андрій Баранишин.
На вихідні у Стрию очікують справжній бум прочан. Місцеві такому релігійному туризму тільки радіють.
***
Як прокоментував недивне диво у Стрию канцлер Стрийської єпархії УГКЦ о. Володимир Ждан, не варто шукати чогось надзвичайного в простих речах, а особливо тоді, коли є можливість помолитись до ікони Ліської (Стрийської) Божої Матері у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, яка офіційно визнана чудотворною. Але людям Чудотворні ікони вже нецікаві, а тут посеред парку диво дивнеє…
***
У Трускавці, біля підніжжя Гошівської гори, на якій планується спорудження 9-метрової скульптури Ісуса Христа, на одному із дерев у видовженій формі з’явилась 80-сантиметрова мітка випаленої кори – мешканці вбачають у ній об’явлення Пресвятої Богородиці.
За словами трускавчанина Ігоря Кісака, ініціатора проекту спорудження статуї Ісуса Христа на Гошівській горі, люди одразу помітили свіжу мітку і без жодних сумнівів сприйняли її за зображення Пресвятої Богородиці. До дерева сходились групки людей і навіть водії автотранспорту зупинялись, щоб подивитись на «гошівське» диво.
Втім такі випадки – давно не поодиноке явище, до того ж останнім часом подібні «ескізи» все частіше з’являються на деревах. І люди вірять….
Вірю – Не вірю
Як знайти межу між вигадкою і чудом, якщо це навіть не протистояння віри та розуму, а тривіальний потяг людини бачити у звичайних речах містерію – навіть духовну. Та й у кожної людини свій тягар немочей та поняття справедливості. Тому логічно, що людина хоче полегшити собі життєву нішу, тому готова і в дерева просити ласки та заступництва.
Окрім такої напівсвідомої потреби почерпнути звідкілясь еманаційну силу, спрацьовує віра у банальний промінь божественного чуда, чого теж бракує змученій повсякденними турботами душі.
Додамо ще елементарний страх – а що буде, якщо я не повірив у чудо, чи не буду я покараний за безвір’я?
І, якщо вже зовсім копати глибше, то не останню роль у паломництві до місць з’явлення, як міркують опоненти всіляких деревооб’явлень, відіграють гени прадавньої язичницької сутності – поклоніння природі та Невідомому, що має вплив на простих смертних.
Тому і маємо два табори: один вірить у чудо безповоротно, інший каже, що це маячня.
У свою чергу представники духовенства коментують такі речі дуже стримано і закликають народ краще молитись до Чудотворних ікон, чуда яких зафіксовані Церквою.
Істина у корі: мікропаломництво від дерева до дерева
2009 рік… Малий Гвіздець… За 20 км від Коломиї на Івано-Франківщині біля старенької криниці на ясені явилася Діва Марія на руках з Ісусом. Принаймні, мешканці одразу впізнали Богородицю.
Уже через місяць на цьому місці відбулось перше Богослужіння, після чого щовечора тут збиралися десятки людей. Невдовзі територію криниці упорядкували, побудували капличку.
За свідченнями мешканців, спочатку на ясені почав наростати мох. Він не набирав ніякої форми чи конфігурації – це була просто пляма, яка почала набувати різких окреслень поступово. До ясеня приходили пішки із сусідніх сіл.
Стрий… Ще свіжить у пам’яті, ймовірний-сумнівний образ Матері Божої, що нещодавно з’явився на дереві у місті Стрий на Львівщині. Біля дерева побувало 25-30 тисяч паломників, центр міста перекрили, у парку чергували правоохоронці.
Як прокоментував недивне диво у Стрию канцлер Стрийської єпархії УГКЦ о. Володимир Ждан, не варто шукати чогось надзвичайного в простих речах, а особливо тоді, коли є можливість помолитись до ікони Ліської (Стрийської) Божої Матері у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, яка офіційно визнана чудотворною. Але людям Чудотворні ікони вже нецікаві, а тут посеред парку диво дивнеє…
2012 рік… Двоєчуддя на Збаражчині… Матір Божу, яка нібито сходить з небес, вбачали на зрубаній гілці дерева мешканці села Доброводи. Місцеві навіть свідчили, що образ мироточив.
Що дивно, так це те, що одночасно неподалік села людям померещилось ще одне зʼявлення – Матір Божа з піднятими руками та схиленою на бік головою.
А жителі з Монастириська улітку того ж року мали нагоду упізнати на дереві лик Богородиці. Дерево, як розповідали місцеві віряни, навіть підсвічувалось.
2007 рік… Кількома роками раніше на Прикарпатті у селі Бринь явилася людям Діва Марія – на цей раз у сукні з ангелами. Бум навколо появи на старій липі силуету Діви Марії не вщухав тривалий час.
Про «бринське диво» говорили всі, кому не лінь, передавали історію в різних варіаціях. Додавали ще силует Йосифа, який з’являвся нібито лише уночі. У перші дні появи образу обдирали навіть кору. Довелось бринську Діву обгородити.
Появу Марії на дереві люди пов’язували з мармуровою скульптурою Богородиці, яка зникла після Другої світової війни. Старожили нічого іншого не вигадали, як те, що образ Богородиці, який з’явився на липі, і зникла статуя – схожі, мов дві краплі води.
2008 рік… село Журавків. У Жидачівському районі Львівської області на Різдво святого Івана
Хрестителя над старим пнем з’явилася чергова Матір Божа. Поглянути на дивину з’їхалась хмара народу.
Але практика такого паломництва засвідчує, що ажіотаж закінчується, а після нього лише одиниці зупиняються біля дерева, до якого колись тулились у нескромних сподіваннях тисячі рук.
При цьому, все відбувається за банальним сценарієм: спочатку диво, потім тисячі людей, відправи, квіти, лампадки, скринька для пожертв, сотні молитов про поміч і… підприємці, які менш, ніж за п’ятірку зображення дива не продають. А тоді капличка для увічнення події. А стара грушка чи липа, чи ясен мовчать…А чи на добро, чи на зло цей знак – для селян на кілька тижнів справжня загадка.
2010 рік… Винники. На стіні будинку обсипалась дивним чином штукатурка – та так, що нагадувала місцевим ілюмінацію Богородиці з немовлям.
А будинок належав резиденції апостольської греко-православної церкви. При цьому, священики відмітили незвичайність зображення на стіні: мовляв, контури не чіткі, але дивна енергетика зі стіни відчувалась – било Духом.
Подейкували, що задовго до обсипаної штукатурки у Винниках на небі церковникам та прихожанам нібито явилася Діва Марія.
Нічого не вдієш – мирянам не потрібні аргументи. Вони вбачають божество на стінах, сараях, склі, небі. Тому обриси на деревах невдовзі теж втратять сенсаційність.
2009 рік… село Старичівка у Полтавській області. Нарешті жінка з немовлям явилась і у чиємусь господарстві – на свіжому зрізі старої груші.
Господар саду Руслан Литовченко разом з батьком вирішили на Страсному тижні перед Великоднем посадити нові дерева у саду. Але не тоді вони побачили образ на зрізі: він з’явився з часом і набував контурів поступово, поки не здивував і не шокував господарів. Відтоді у Руслана Литовченка побільшало гостей…
2010 рік… село Бочківці… Феноменально не феноменальна історія… Завершуємо Богородицею на стіні сільського клубу у Чернівецькій області. Перед образом, який невдовзі виявилася елементарним природним хімічним процесом, клякали десятки людей. Усі намертво вірили, що на сільському клубі з’явився образ заплаканої Богородиці.
Після оприлюднення лику Богородиці православна громада вирішила побудувати на тому місці капличку і навіть спорудила ящик для збору пожертв. Не сподобалась затія лише сільському голові, який гроші з ящика забрав і сказав: якщо дійсно сталося диво, і факт надприродного втручання підтвердиться, тоді він поверне гроші назад.
Як з’ясувалось, стіна клубу протягом довгого часу служила альтернативою туалету, тому через велику кількість солі утворився вигляд жінки.
Справді, спеціальна комісія провела ретельну експертизу. Результат потішив сільського голову, але вкрай розчарував мешканців, які зрозуміли, що поклонялися стіні, яку «полило» півсела.
Коментар для «Погляду»:
Отець Тарас Гарасимчук, митрофорний протоієрей, канцлер Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ:
Починаючи від часів Адама і Єви до сьогодні людина завжди хотіла дивогляду, чуда – завжди прагнула сенсації. Не є винятком речі у Стрию, чи, як зараз говорять у Трускавці. Тут є два моменти:
По-перше, така віра в богоз’явлення – це пошук людиною легкої цілі. Оскільки людина думає, «я прийшов до мощей, приклався, вже мені має бути оздоровлення» або «я приїхав на місце об’явлення, можу з цього скористатись». Тобто, йдеться про споживацький характер віри.
По-друге, визнання чуда може тягнуться роками і десятиліттями. Останнім часом тих чуд була тьма. У Бачині на Старосамбірщині було явлення на склі. Там аткий був ажіотаж, що людям картоплю позтопчували. А на тому склі нічого вже немає. Або на Самбірщині 15 років тому у Залужанах на зрізаному дереві також об’явилась Богоматір. Люди зрізали колоду і занесли до церкви. Та колода два тижні постояла у церкві і пропала. Тому багато речей відбуваються під впливом природних явищ.
Тільки час визначить, наскільки чудо має своє продовження. Зрізали гілку, зображення постояло місяць і пропало – то що ж це за чудо?
Щоб досліджувати такі речі, створюється єпископом комісія, в яку входять спеціалісти, у тому числі світські люди, які досліджують, роблять мазки і в лабораторії ці дані досліджуються. Наука пояснює багато речей, тут немає натяку на чудо.
Я не знаю ні одного такого явища, що визнано чудом. Часто на таких речах розкручуються сумнівні люди, починають робити бізнеси: возити людей, творити паломництво і це часто приводить до певних розколів у Церкві. Якщо є второпний священик, він починає там молитися і правити, щоб не випустити подію з поля зору церковності, щоб там не утворилось вогнище розкольницького руху. Тому молитва чи побудова каплички – це відволікання від можливих розколів, але це не означає, що об’явлення таки чудо.
Христос каже чітко: прийдуть часи, коли будуть казати Христос ось там чи Христос ось там. А він каже «Не вірте». Бо насправді Ісусє є в Церкві, у Святому Письмі, у таїнствах. Є Багато святих людей, які ніколи не були в Палестині, на святій землі. Не обов’язково, щоб ми десь вчули, що десь хтось об’явився і зразу маємо туди їхати.
Це питання віри. Як сказав до Апостола Фоми Ісусу Христос: «Ти повірив, бо побачив, а щасливі ті, що не бачили, але вірують».