Не вдалось мені також озвучити всіх запитань, які я тезово собі накидала в блокнот, тож довелось їх викласти на папері і передати самим самопомічцям в руки… Прочитавши мої питання, обидвоє чомусь нервово почухали потилицю та поспішили закінчити захід вигуками “Слава Україні!”
Андрій Садовий, хочу почути ваш коментар стосовно ситуації навколо закриття державної поліклініки на Хімічній.
Тарас Пастух, чекаю відповіді на запитання стосовно відсутності реагування на звернення громадян до вас як до народного депутата, зокрема по питанню руйнації будинку-пам”ятки архітектури на Гоголя,6.
P.S. Якщо раптом в кого виникнуть запитання чому я настільки добре обізнана з проблематикою Львова, одразу дам коротку відповідь, я надто багато часу проводжу у Львові і надто часто спілкуюсь із пересічними львів”янами. Садовому – я тернополянка, не дивлячись на акцент, це було навмисно Смайлик «wink»
P.P.S. Пафосна промова Пастуха про те як він витягав вбитих товаришів на своїх плечах з передової в Дебальцево, розчулила до сліз… особливо та її частина, де “якщо не вірите, спитайте моїх батьків” …
