Тарас Слободян – зник на Майдані. Його знайшли у лісі Сумщини без руки. Експертиза показала, що його катували
Максим Горошишин – загинув 18 лютого. Він отруївся газом, під час зіткнень на вулиці Інститутській біля урядового кварталу і лікарі не змогли врятувати його життя.
Віктор Швець – пішов на Майдан 18 лютого. О 23:00 дзвонив і сказав що усе добре. О 04:00 ранку подзвонили з моргу – сказали що загинув близько 01:00. Його везли імовірно ще живого у Лікарню швидкої допомоги з Михайлівської, але забрали у райвідділ Шевченківського району, роздягнули і відправили в морг на Оранжерейну. Зареєстрували, як міліціонера, бо мав при собі посвідчення пенсіонера міліції.
Володимир Наумов – викрадений і задушений по дорозі з Майдану. Тіло знайшли на Трухановому.
Андрій Цепун – забили до смерті в ніч на 21 лютого.
Івана Городнюка – 8 лютого облили водою і побили беркутівці. Він не вижив.
Дмитру Максимову – відірвало руку (в плечі) гранатою. Свідки говорять навіть про бойову гранату.
Ігора Сердюка – убили 18 лютого тітушки і беркутівці біля Маріїнського парку
Яків Зайко – помер від інфаркту пілся зіткнень 18 лютого під ВР.
Дідича Сергія та Капіноса Олександра – спіткала смерть від розірваної гранатою артерії.
І тіло без голови усі пам’ятають, так?
І 263 зниклих без вісти, так? Ви вже забули їх?
Звужування масштабів того, що відбулось до кількох снайперських груп – дуже зручно і для слідства, і для винних, і для всього силового апарату.
Тому що тоді у тінь відходять сотні і тисячі силовиків, які забивали на смерть, які кидали гранати в голови, які використовували “модернізовані” (чи навіть, можливо, бойові) гранати, які слідкували, вистежували, викрадали, катували.
А також всі ті сотні і тисячі силовиків, які бачили, чули або знали про такі дії тітух і ескадронів смерті, але не тільки не заважали катам, а й сприяли.
Хтось покараний?
Зате “вбивць” бузини знайшли швидко.
