Archive_Weapons_cruiser_Aurora_032028_Ілліч та дівчинка

Давно те діялось, давно
У стольнім Петрограді,
Ішов по Невському Ілліч,
Стояли всюди .леді.

Ілліч під мухою вже був
Та й нікуди спішити,
Бажання виникло нараз
Якусь з них «закадрити».

Любив Ілліч по вечорах
Дівчаток брати в діло,
Бо гірш гіркої редьки вже
Та Крупська надоїла.

А Клара Цеткін за бугром
Буржуїв розважала,
Забула про Володю вже,
Чомусь не приїжджала.

Ось запримітив він одну
Поважну молодичку,
Усмішка зразу розцвіла
На Іллічеві личку.

Такі там форми- просто клас,
Легенька одежина,
Забув про РСДРП,
Забув він про дружину.

Заграла в жилах в нього кров,
Козак в штанях піднявся,
До неї хвацько підійшов
І про ціну спитався.

Віддамся Вам безплатно я, –
Сказала та потвора, –
Лиш покатайте ви мене
На крейсері «Аврора».

Нема питань,- сказав Ілліч
І крейсер замовляє,
Команда вся гуляє, п’є,
З гармат усіх стріляє.

А дівка вправною була,
Таке там витворяла,
Усе робила вищий клас
і нігті обгризала.

Усі захцянки Ілліча
Вона задовольняла,
Бо «Кама-сутру» стерва та
У Смольному вивчала.

На ранок Ленін ледве встав,
попив з відра розсолу,
труси у трюмі десь знайшов,
копнув дівицю голу.

У голові джмелі гули
і нила ще й печінка,
як відбрехатися тепер
і що там скаже жінка?…

Вийшов на палубу Ілліч,
Очиці протирає,
Бачить по вулицях народ
Кудись біжить, стріляє,

Червоні мають прапори,
Царський палац штурмують,
А всі його товариші
Процесом тим керують.

Тут він швиденько одягнувсь
На берег вибігає,
-А що там сталось, що за шум?-
У Троцького питає.

– з Аврори вчора хтось стріляв, –
промовив Лейба в’яло
і на царський палац якось
одне ядро упало.

Розбушувався наш народ
А цар так налякався,
Що все лишив, кудись утік,
Чорт зна де заховався.

– Прекрасно,- вимовив Ілліч, –
не випадок – а казка,
і перед Крупською тепер
у мене є «відмазка».

Піду прийму іще сто грам,
Прийду до влади п’яним,
Заводи дам робітникам,
А землю дам селянам.

Даремно мужа провіряти,
Пора це всім збагнути,
Чого не видумає він,
Щоб жінку обманути.

1995. С.Клямка

Напишіть відгук