Діючі нардепи Побер і Люшняк бояться журналістів як вогню і вже роками не спілкуються з пресою, не проводять реальних прес-конфренцій, а розміщують лише “джинсу” (проплачені статті прихованого рекламного змісту). Свободівця Михайла Головка всі сприймають просто як шизофреніка
У Головному управлінні ДФС у Тернопільській області відбулась робоча зустріч керівництва фіскальних та митних органів області із народними депутатами, які нібито представляють у Верховній Раді України громаду Тернопільщини, а насправді лобіюють свої інтереси. Наприклад, нещодавно знищили єдиний державний асфальтний завод в Деренівці, продовжують лобіювати свої бізнес-інтереси, проводять скандальні кадрові призначення регіоналів тощо.
Вступним словом робочу зустріч розпочав начальник Головного управління ДФС в області Ігор Комендат, який поінформував присутніх про результати діяльності обласного відомства у 2015 році. В ході заходу народні депутати Микола Люшняк, Ігор Побер, Михайло Головко, Тарас Юрик та Роман Заставний протеліпали язиками про основні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, що пропонуються урядом та їх вплив на формування місцевих бюджетів. “Депутати озвучили основні проблемні питання, які надходять до них від бізнесу щодо митного законодавства та діяльності митниць. Також обговорювали шляхи підвищення інвестиційної привабливості області”,- офіційно повідомляє відділ комунікацій Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Словом, тріпались, кидали понти та інші маразматичні речі, які не сприймають нормальні люди.
Зважаючи на те, що троє депутатів з Тернопільщини, Михайло Головко, Тарас Юрик та Роман Заставний є членами Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики, обговорення актуальних питань щодо податкового та митного адміністрування мало відбуватися в площині конкретних пропозицій до законопроектів, але насправді є лобіюванням бізнес-проектів.
У ході засідання було запропоновано пролобіювати інтереси аграрних баронів: запропоновано сільськогосподарським виробникам ІV групи, які застосовують спецрежим оподаткування замість введення обмеження обсягу річного доходу 2 млн грн, що призведе до переведення значної кількості суб’єктів господарювання на загальну систему оподаткування, дещо збільшити ставку бази оподаткування. Беручи до уваги те, що область аграрна, також пропонується підтримати сільське господарство шляхом залишення коштів на спецрахунках сільгоспвиробників з подальшою їх диференціацією, скажімо у 2016 році залишати на спецрахунках сільськогосподарських підприємств 75 відсотків, у 2017 році – 50 відсотків, а у 2018 році вийти на запропоновані урядом – 25 відсотків.
