- Найперше: у забудовника немає жодних дозвільних документів на зведення багатоповерхівки на вулиці Степана Будного.
- Пайовики повинні вступити у будівельний кооператив. Для чого? У випадку, якщо щось піде не так, покупці квартир не можуть нічого вимагати від забудовників, бо не укладали з ними жодних угод. Єдина структура, якій теоретично могли би пред’являти претензії покупці,– це сам кооператив. У випадку, скажімо, незавершеного будівництва члени кооперативу за законом не можуть подати позов на кооператив до суду, адже це означало б, що вони судитимуться самі з собою.
- Далі – на земельній ділянці площею сорок шість сотих, може бути збудований будинок в середньому на 110 – 120 квартир, це передбачають відповідні норми. А тут втричі більше – 352.
- І найцікавіша та одночасно жорстока для пайовиків правда: третина житлової площі у будинку, яку продає “Набережний квартал”, – це … кімнати в гуртожитку. У пояснювальній записці до житлового будинку йдеться про те, що 30 % квартир зазначено як “приміщення для тимчасового проживання”. Та і їх забудівники продають як житлові квартири.
- Окрім цього є порушення в самому проектуванні будинку. Відсутність другого евакуаційного виходу, не потрапляння світла до більш як п»ятидесяти квартир, що не відповідає будівельним нормам та стандартам.
При цьому всьому будинок на Степана Будного поволі здають в експлуатацію. Справа уже дійшла до Верховної Ради України, відповідних правоохоронних органів, проте відповіді та реакції наразі немає. Місцеві архітектори застерігаютьтернополян: «Безкоштовним сир буває тільки в мишоловці», тому люди, які «ведуться» на дешеві пропозиції, ризикують втратити в майбутньому значно більше.