Розділ щодо ситуації в Україні зосереджується на розслідуваннях злочинів проти Майдану, збройному конфлікті, «в’язнях сумління», свободі вираження, правам ЛГБТІ та порушеннях прав людини в Криму. «Найбільша проблема в Україні – це безкарність. Це стосується як воєнних злочинів, скоєних обома сторонами конфлікту на сході країни, так і порушень і зловживань під час Євромайдану», – наголосила Тетяна Мазур, виконавчий директор Amnesty International в Україні. За її словами, прогрес у справах Майдану дуже незначний. Занепокоєння експертів також викликає те, що Державне бюро розслідування, яке з 1 березня стане єдиним органом, відповідальним за розслідування злочинів проти Майдану, фактично існує лише на папері. У бюджеті на 2016 рік на його роботу також не передбачили фінансування.
За словами Красіміра Янкова, дослідника з прав людини Amnesty International у Молдові, Україні та Білорусі, і українські військові, і бойовики скоюють воєнні злочини на сході України, зокрема, застосовують тортури та нелюдське поводження до полонених. «Потрібно підкреслити, що в Україні є державність та слідчі органи, яких ми закликаємо розслідувати такі випадки, чого не можна сказати про «ДНР» та «ЛНР», – додав пан Янков. Тетяна Мазур зазначила, що у сучасному світі не завжди порушником прав людини є влада. Тепер це часто можуть бути квазі-утворення. «Ми не можемо комунікувати з ними у такий самий спосіб, як з урядами країн. Ми не хочемо таким чином визнати їх владу», – пояснила вона.
Ситуація у Криму характеризується повною відсутністю розслідувань зникнень кримськотатарських та українських активістів на півострові. «Є достатньо доказів, аби довести, що до таких зникнень причетні проросійські бойовики і так звані сили самооборони Криму», – розповів Красімір Янков. За його словами, у Криму відбуваються систематичні репресії, заборони та обмеження свобод слова та зібрань для усіх, хто не підтримує російську владу на півострові. Так само серйозних утисків зазнає кримськотатарська громада, про що свідчать, зокрема, арешти лідерів Меджлісу та заборона мовлення каналу ATR. «Це – організована системна кампанія проти інакомислення, і вона продовжується. […] Наприклад, відзначилася цинізмом Наталія Поклонська, яка через ЗМІ запропонувала Рефату Чубарову повернутися у Крим, але не згадала той факт, що за декілька днів до того суд видав ордер на його арешт», – зазначив пан Янков.
