В українському кризовому медіа-центрі Анастасія Станко, автор циклу розслідувань “Слідами Революції” презентувала фільм “20 лютого. Злам”

Поділитися

KOB_1808-860x645«Фільм закликає до дискусії, можливо, щось є не зовсім приємним нам всім. Але нам видавалося, що встановити факти, встановити істину, насправді, є важливіше. І ця істина ніяк не заперечує ані подвигу, ані пам’яті, ні того, що все-таки вбивали беззбройних людей на Інституцькій», – заявила під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Анастасія Станко, автор циклу розслідувань «Слідами Революції» про фільм «20 лютого. ЗЛАМ» Журналістка розповіла, що спочатку була ідея показати як працює управління спецррозслідувань Генеральної прокуратури. Оскільки там дуже мало слідчих для розслідування справ щодо Майдану, що включає понад 6 тисяч епізодів. «Але коли ми почали з ними спілкуватися, працювати, коли ми походили по кабінетах, ми зрозуміли, що ця історія є набагато ширша, і треба набагато більше про неї розповісти, про темні плями, які ми досі не знали», – пояснила Анастасія Станко.

Під час свого розслідування журналісти знайшли слідчих, які займаються розслідуваннями вбивств силовиків. У справах щодо Майдану є епізоди не лише по вбитих силовиках, а й по поранених, тому журналісти хотіли дізнатися про це більше. Саме так виникла ідея включити у фільм епізоди щодо вбитих силовиків. А коли почали вивчати тему, дійшли до тих героїв стрічки, які стріляли також з боку Майдану, розповіла Настя Станко.

Ангеліна Карякіна, автор циклу розслідувань «Слідами Революції», пояснила, що під час роботи виходили з того, що саме частина подій на вулиці Інституцькій була відзнята величезною кількістю журналістів, проте «залишалася нез’ясованою та частина ранку 20 лютого. Тобто, що саме спричинило відхід силовиків з Майдану». Для авторів фільму важливою частиною є пролог, який за словами пані Карякіної, відіграє ключову роль. «20 лютого, в тому числі й ранок, і вбивство міліціонерів, неможливо вирвати з контексту взагалі всіх трьох місяців подій на Майдані, – зауважила Ангеліна Карякіна – У цьому пролозі ми, зокрема, зазначаємо, що це була вже така певна точка в протестах, до якої вони дійшли, в першу чергу через насильство з боку влади держави, через закони 16 січня». При цьому у фільмі наголошено, що до ранку 20 лютого було вбито вже 30 протестувальників, четверо з них загинуло ще у січні.

Настя Станко розповіла, що під час роботи над фільмом силовики йшли на контакт. Проте, жоден з понад 10 представників «Беркуту», внутрішніх військ та інших підрозділів МВС, не захотів говорити на камеру. «Це, в тому числі, свідчить і про те, що вони не бачать, як і ми, журналісти, якихось колосальних змін у системі правоохоронних органів, де вони б точно знали де частина світла, де частина зла, де вони б знали, що розповідаючи ту правду, в тому числі, про тих людей, які досі працюють в МВС, вони нічим не ризикують», – зазначила співавторка фільму.

Тема майданівця Івана Бубенчика стала однією з найбільш дискусійних у фільмі. «Це не якась там фейкова людина, яка з’явилася от зараз до 20 лютого. І навіть у фільмі «Бранці», який знімали ще влітку на бойових позиціях на сході в АТО, він про це розповідає сам», – заявила Анастасія Станко. При цьому вона зазначила, що у них є й інші підтвердження та речові докази, що Іван Бубенчик дійсно був у Консерваторії 20 лютого, і стріляв. «Проте, чи він міг когось вбити, це може встановити лише слідство. З того, що ми з’ясували за допомогою слідства, це те, що дійсно двоє вбитих представників силових органів […] біля стели дійсно були вбиті, неподалік на Майдані. І слідство, що може стверджувати, те, що кут обстрілу вівся з Консерваторії або з кута барикади, яка прилягала до неї», – пояснила Станко.

Проте, автори фільму зізнаються, що сподівалися більшої уваги до історії іншого учасника Майдану, Сергія Трапезуна, який дивом вижив на Інституькій. «Це був живий свідок подій на Інституцькій. Це людина, яка пам’ятає за яким обставин був поранений він, і фактично, за яких обставин, було вбито щонайменше 3 людей навколо нього», – розповіла Ангеліна Карякіна. Журналісти намагалися пояснити, що навіть якщо припустити, що дії спецроти були після вбивства 3 силовиків, то їх не можна нічим пояснити, бо стріляли вони у беззбройних людей. Був навіть приклад, коли в людину влучили кулі з двох різних видів зброї, розповіла Анастасія Станко. «Один з тих висновків, до якого ми можемо прийти, що стріляли просто по натовпу. Є навіть момент, коли за одну хвилину були вбиті 4 людини з різних автоматів», – пояснила вона. За її словами журналістам стало відомо, що нині беркутівці здебільшого «переховуються в Російській Федерації, двоє з них виїхало через польський кордон, дехто в Криму чи на території так званих «ДНР» та «ЛНР», п’ятеро перебувають під вартою, серед них і заступник командира полку Олег Янішевський. Його слідство вважає людиною, яка є єдиною у камуфляжі зі спец роти і власне, ця людина стріляє чергами».

Підсумовуючи, Ангеліна Карякіна зауважила, що фільм знімали по живому матеріалу, тобто тисячі епізодів слідство досі опрацьовує. Тим часом, фільм «20 лютого. ЗЛАМ» – є лише першою стрічкою у циклі, що складатиметься з 5 фільмів.

У Тернополі покажуть українську комедію “Політ золотої мушки”

Найбільша проблема в Україні – це безкарність