«За ці два роки жоден суддя, які виносив неправосудні рішення не покараний. Це означає, що зло процвітає і воно на сьогоднішній день, на жаль, перемагає», – заявила під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі народний депутат України Олена Сотник. За її словами, нині в парламенті 12 подань на звільнення суддів, які виносили неправомірні рішення щодо учасників Майдану. Але депутати не приймають рішення навіть по цих суддях, факти по яким є вже доведеними. «Це є діагноз хворої на сьогоднішній день системи, суддівської, правоохоронної, політичної. Це відповідальність конкретних людей, нас депутатів, і мене теж, відповідальність Президента, міністра юстиції, Вищої ради юстиції (ВРЮ), Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)», – наголосила Олена Сотник. При цьому, варто розуміти, що діяли судді, ймовірно, не на власний розсуд, а були «посібниками злочинної влади», зазначила депутат. Тим не менш, ці судді і досі продовжують іменем України творити правосуддя, нагадала вона.
«По справах Майдану проходять 330 суддів», – повідомив Роман Маселко, адвокат, активіст ГО «Автомайдан». При цьому він зауважив, що у часи Революції Гідності саме суди своїми неправомірними рішеннями проти активістів значною мірою сприяли радикалізації суспільства. Роман Маселко пояснив, що Вища рада юстиції має встановлювати незалежний професійний суддівський корпус. І це реалізується у тому числі, й через притягнення до відповідальності суддів. При цьому, ВРЮ зобов’язана не просто сказати, що винний конкретний суддя, але й дати відповідь на питання чому так відбувалося і хто стояв за цими процесами, акцентував Роман Маселко. «Проте, ВРЮ робить те саме, що робили судді в часи Майдану коли виносили рішення стосовно активістів […]. ВРЮ закриває очі на системну проблему у правосудді, вона тим самим консервує те саме, що було, тобто можливість давати вказівки. І хоче покарати виключно якихось виконавців, і то не всіх», – наголосив адвокат Маселко. Він нагадав, що нині у Вищій раді юстиції є дві вакансії, і закликав Верховну Раду, маючи квоту, якнайшвидше делегувати туди гідних людей.
Адвокат Маркіян Галабала, заступник голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, звернув увагу, що всі рішення щодо суддів можуть бути оскаржені «до того самого нелюстрованого Вищого адміністративного суду». Одним з таких рішень, до якого не може бути довіри, адвокат назвав ситуацію, коли шляхом «маніпулятивного застосування законодавства» Вищий адміністративний суд прийшов до висновку, що порушення присяги – це є вид дисциплінарного стягнення. А відтак може бути застосований протягом року у вигляді догани чи іншого слабшого виду стягнення. «Якщо ми візьмемо узагальнення Вищого Адміністративного суду по розгляду такої справ по звільненню судів у зв’язку з присягою у 2011 році, і порівняємо його з рішеннями лютого 2016 року, ми побачимо, що законодавство не змінилося, а практика розвернулася на 180 градусів. То що це таке? Чи це не є покривання, недобросовісна корпоративна солідарність?» – заявив Маркіян Галабала.
Дисциплінарна відповідність суддів – це та єдина можливість, яка дозволяє очищати судову систему і є противагою радикальній ідеї вигнати всіх суддів і набрати нових, вважає Денис Бугай, президент Асоціації правників України, адвокат, партнер VB PARTNERS. «Якщо цей паровий спуск не буде працювати, у суспільстві радикалізація буде нарощуватися, ми ніколи не зможемо в такому випадку будувати судову систему», – зауважив адвокат. Серед системних проблем Денис Бугай назвав те, що дисциплінарні органи розглядають скарги роками. Також, на думку адвоката, реєстри відкритих дисциплінарних справ мають бути відкритими та міститися на сайтах ВККС та ВРЮ, аби суспільство володіло цією інформацією. «На жаль, Вищий адміністративний суд України прийняв фактично практику приховування і корпоративної солідарності, та скасовує навіть ті одиничні рішення, які виносяться ВРЮ. Насправді, це така «ведмежа послуга» судовій системі, оскільки ми втрачаємо єдиний формат юридичного захисту своїх прав», – заявив Денис Бугай.