Порошенківці і свободівці проти греко-католицької громади в Збаражі?

Нещодавно відбулось чергове засідання сесії Збаразької міської ради сьомого скликання. Цю подію звичайно ж висвітлила районна газета «Народне слово» та вважаємо за необхідне донести до збаражан та й усіх небайдужих правду дещо відмінну від офіційно оприлюдненої.
Ще в травні минулого року до міської ради звернулися священники релігійної громади «Парафія Христового Воскресіння» з проханням повернути у власність громади будівлю по вул. Шевченка, 4 у Збаражі, яка колись, за історичними джерелами, їй належала. За цей період зібрано більше тисячі підписів городян щодо передачі приміщення. При вирішенні питання позитивно,  релігійна громада бере на себе зобов’язання відновити будинок який, незважаючи на те, що є пам’яткою архітектури місцевого значення, знаходиться в аварійному стані. У будинку планують розмістити катехитичну
школу, християнський молодіжний центр, класи для провадження євангелізаційної, соціально-харитативної та культурно-просвітницької діяльності, можливе створення кімнати-музею. Та насправді влада ігнорувала греко-католицьку громаду, відверто затягувала вирішення питання, яке при професійній роботі й бажанні можна було давно вирішити. За дев’ять місяців жодних дій не зроблено, питання на сесії міської ради не виносилось.
Зібравши підписи депутатів, депутат від ВО «Батьківщина» Валерій Домбик депутатським запитом вніс відповідний проект рішення до порядку денного сесії. Депутати пояснили свої дії важливістю питання і зволіканням з його вирішенням, яке безпідставно затягують високопосадовці різних рівнів.
Районна газета назвала проект рішення «швидким» та це далеко не так, депутатами на відміну від міської ради було пророблену певну роботу, так зібрані відповідні документ такі як: акт обстеження використання будинку, рішення районної ради від 1992 року про передачу вищезгаданого приміщення у власність міської ради та інші, разом з тим проект рішення розглянуто
та схвалено на засіданні однієї з постійних комісій міської ради.
Далі на пленарному засіданні відбулося обговорення проекту, вносились пропозиції та поправки. Попри все, міський голова та його секретар «свободівець» помічник народного депутата Головка, відверто шукали причину аби не голосувати. Навіть більше, міський голова попередив депутатів, що у разі прийняття рішення, буде змушений ветувати його. А Наталія Мандзюк ВО «Свобода» висловилась ще категоричніше – передача церкві майна у сьогоднішній нелегкий період війни зовсім не на часі. На що отець Олексій дав слушну відповідь: духовно маємо розвиватись у будь-який час, особливо зараз, в іншому випадку й не буде кому нас захищати. Від так через «свободівців і порошенківців» проект рішення не отримав належної кількості голосів. Основна за їх словами причина, через яку депутати не голосували «за» – відсутність належних документів на право власності на будівлю (які міська рада за дев’ять місяців не спромоглася віднайти і поновити).
Міська рада вкотре продемонструвала свою некомпетентність та бездіяльність. За принципом «нехай краще розвалиться», зробили все, для затягування справи, свідомо не бажаючи іти назустріч громаді міста. То ж бюрократична тяганина з місцевими можновладцями продовжується.