«Пам’ятати про тих, хто поліг у боротьбі за успішну і сильну Україну треба завжди. Іван Гавдида загинув у 2003 році, за часів «кучмізму», коли людей вбивали за їхню активу життєву позицію. Він – приклад того Лицаря, ідеал, до якого ми прагнемо», – розповів Іван Кішка, голова МНК.
За словами одного з найближчих друзів Івана – Михайла Ратушного, його побратим прожив коротке, але яскраве, сповнене подіями і справами життя: «30 серпня 2003 року дорогою додому Івана Гавдиду підступно вбили. Вбивць до сьогодні не знайдено, але пам’ять про цю світлу українську людину живе в серцях його друзів і послідовників».
Встановити дошку планували ще в 2013 році, але цьому наміру завадили події Революції Гідності.
«У таких ситуаціях зазвичай прийнято говорити «увіковічено у бронзі». Але у випадку з Іваном, «бронза» – це абсолютно не про нього. Він був дуже енергійним, і досі живий – адже живе його справа», – наголосив Олег Вітвіцький, історик та друг Івана Гавдиди.
Як зазначила дружина Івана – пані Наталя – її чоловік душею й надалі залишається разом з рідними і побратимами-націоналістами: «Дуже боляче втрачати близьку людину – це знає кожен, кому довелося пережити такий біль. Але буває життя і після смерті. Воно називається безсмертям. І те, що не забувають про мого чоловіка його побратими та уже молоді продовжувачі справи, – цьому підтвердження».
Після урочистого відкриття дошки було презентовано інформаційну мультимедійну сторінку про життя та діяльність Івана Гавдиди, створену інформаційним центром МНК. Керівництво Молодіжного Націоналістичного Конгресу також публічно прозвітувало за діяльність організації у 2015 році.
Інформцентр МНК
Порошенківці і свободівці проти греко-католицької громади в Збаражі?
