Починалася наша співпраця десь років десять тому, коли Тетяна Гнатів була на посаді спеціаліста, пригадується, було якесь взаєморозуміння. Після призначення її на посаду начальника управління культури м. Луцька, вона збирала представників культурно-громадського сектору і уклінно обіцяла підтримувати наші ідеї та проекти, навіть запросила для презентації культурологічної програми дядечка аж з Києва. Але не так сталося, як обіцялося…
Тому що, напевно, далося взнаки перебування на посаді, і як наслідок, повне відгалуження від людей культурно-мистецького сектору. А навіщо співпраця, та зайвий головний біль, якщо можна красиво «послати» або на крайняк запропонувати приміщення для проведення заходу. Ви там собі пропагуйте і розвивайте культуру, а я краще поперекладаю папери на столі та з цього «полахаю».
Наприклад, в листопаді 2014 року, до нас приїхав учасник Майдану, АТО автор і виконавець пісень – Зіновій Медюх, з м. Стрий. Наша організація написала звернення про допомогу у виготовленні афіш для популяризації заходу. Тетяна Гнатів для того щоб вирішити це питання зібрала аж 5 працівників галузі культури, бухгалтера та мене. Як ви думаєте для чого були ті «понти»? Виключно, щоб підкреслити носіння «корони на голові», як начальника управління, тому що жоден мудрий управлінець не запитає: «Чи є у нього посвідчення лектора?». У 50-річного Зеника, який дає тисячі концертів в Україні, Канаді, Англії, США та інших країнах, досконало володіє англійською, надзвичайно сильно вміє тримати публіку різних поколінь за що вона йому аплодує стоячи… Грошей на поліграфію, сказали, що немає, а після вчиненого мною скандалу напередодні концерту приміщення виділили у клубі «Патріот Батьківщини», яке тоді вкрай потребувало ремонту.
Окремої історії заслуговує фестиваль «Вітрила пригод», його підготовка та проведення уже протягом чотирьох років. Перші два роки, коли вище сказане управління фінансувало цей захід в сумі 3000 грн., це був «винос мозгів і виїдання печінки» мені, як організатору цього фестивалю, зі сторони Тетяни Федорівни. Чого тільки вона не придумувала – і щоб у неї лежали на столі папери зі складом оргкомітету, сценарії, учасники, графік фестивалю і т.д.. Два останні роки (2014 і 2015) жодної копійки на заходи Волинського туристичного клубу «Ми», і зокрема на фестиваль «Вітрила пригод» міським управління культури не виділялося і не планується у 2016 році.
Пишучи заздалегідь лист про проведення фестивалю «Вітрила пригод 2014», отримую дозвіл на безкоштовне використання Палацу культури на перший день фестивалю. Ми розміщуємо інформацію про місце проведення в оголошеннях та ЗМІ, за тиждень до фестивалю отримую лист від управління з рекомендацією проводити його к клубі «Патріот Батьківщини», оскільки на цей час це приміщення зайняте, а Тетяна Федорівна була не в курсі… (лист додається)
Як пише у статті «Як з пригодами відправити на вітрилах бюджетні гроші інтернет-видання «Волинський інформаційний портал» від 30.09.2014 року» автор Ольга Булковська. « Як мені стало відомо, організатори «Вітрил пригод» заявили, що єдине місце для проведення фестивалю, яке їм підходить, – це Палац культури, де, до речі, за день роботи великого залу «набігає» приблизно 400 гривень (а за новими тарифами, може, й більше) комунальних послуг. До речі, аргументи владців про те, що учасників фестивалю буде не більш ніж 50, а на такі випадки є інші камерні зали, на Руслану Мельник не подіяли. Вона навіть погрожувала «винести разом зі стільцем» начальника управління культури Луцької міської ради Тетяну Гнатів.»
Запропонованою камерною залою виявився той же клуб «Патріот Батьківщини», з обідраними обоями і стінами, по яких стіками потоки води, який просто просить ремонту та догляду. Спочатку приведіть запропоноване вами приміщення, Тетяно Федорівно, в нормальний жилий стан, а тоді вже й пропонуйте. Сума оренди залу в розмірі 400 грн., виявилися вкрай великими коштами, які управління після знову ж таки вчиненого мною скандалу виділило для проведення лише першого дня фестивалю.
Під час організації проведення IV фестивалю «Вітрила пригод 2015» ми прийшли до неї з проханням фінансової підтримки, отримали відмову, нам лише запропонували безкоштовно «Палац культури». А чим нагодувати і за що поселити учасників з усієї України? На це Тетяна Федорівна порадила не запрошувати учасників з різних регіонів. Тому довелося здійснити візит до міського голови, звичайно, там нам пішли назустріч. Але чому Тетяна Гнатів не підняла свою «п’яту точку» і цього не зробила, адже це її повноваження?
Туристичний аматорський фестиваль авторської пісні, фото і кіно «Вітрила пригод» не є багато чисельним та масовим, але приїздять люди, які займаються цим напрямком з усієї України, знайомляться, бачать себе зі сторони, створюють подальші спільні проекти. Він не є таким багато затратним для бюджету міста, але вкрай важливим для прихильників цього мистецтва, який розкриває їх творчо-духовий потенціал.
Адже перебуваючи у Міністерстві культури прем’єр міністр України Ярсеній Яценюк, заявив, що більшість бюджетних надходжень спрямовано міським органам влади. Про збільшення надходжень до бюджету неодноразово заявляв Луцький міський голова Микола Романюк. Нажаль, культурно-мистецький громадський сектор Луцька, який формує і проводить велику кількість заходів у місті виключно своїми силами або за кошти спонсорів, представляє і здобуває призові місця та відзнаки на різних культурно-мистецьких конкурсах і фестивалях, не отримуює не тільки фінансової підтримки, а навіть просто привітань та вдячності за перемогу та прославлення міста Луцька в Україні та за її межами від міського управління культури.
Наприклад, наш аматорський відеокліп «Волинське Купайло на кінофестивалі «Кіно і ти 2015» в Маріуполі, став лауреатом. Я взяла статтю із газети «Луцький замок» про перемогу фільму, показала Гнатів, але привітань так і не дочекалася. Питання не у подяках чи нагородах, а в людському відношенні до творчих людей… . Вище викладені факти свідчать про байдужіть, халатність, зверхність, нахабство та неповагу від колективу управління культури м.Луцька до тонких мистецьких натур та невміння і небажання знайти з ними діалог. Тому ці «творчі натури» кинуті напризволяще міським управлінням культури. Вихід з цієї ситуації я бачу у створенні культурно-мистецького напрямку та фонду для опіки проектів та ідей митців у громадській раді при міському голові. До речі, прийом заявок у склад громадської ради триває до 5 лютого ц.р.
Щоб прояснити конкретику діяльності міського управління культури пишу інформаційний запит, (в додатках) відповідь вражає та викликає бажання прояснити та прокоментувати деякі факти, зокрема:
– про проведення марафону українських фільмів, на якому не демонструвалося жодного українського фільму, а лише аматорські фільми, як було сказано в оголошенні кіностудії «Волинь», яка підпорядковується обласному управлінню культури. На жаль, до цих пір немає жодного аматорського фільму з ініціативи та підтримки міського управління культури про митців м. Луцька. Продемонструвати чужі фільми, це дуже просто, а створити свій або підтримати ініціативу аматорів, це зовсім інше. Все це подається під соусом «популяризації аматорського кіно». Як наслідок, відсутність програми підтримки кіно та фотомистецтва, яких у нашому місті нараховується кілька десятків. А що в Луцьку немає про кого, що і кому знімати аморські фільми?
– Щодо формування програми фінансування культурно-мистецьких та культурологічних заходів на 2016 рік. Невже Теятяні Федорівні так важко налагодити спіпрацю з людьми, які займаються реалізацією проектів шляхом розсилки інформації про вище вказану програму та строки її подання, натомість вона рекомендує заходити на їхній сайт? Я на нього не ходжу, цікаво чи хтось на нього заходить і довідується про інформацію?
– щодо творчої премії міського голови, яка започаткована з 2012 року та вручається з нагоди дня працівників культури особам, серед яких 90 % працівників культури. (прізвища в додатку). Але чому серед нагороджених немає – Олеся Саніна, Валерія Маренича, Юрія Поліщука, Галини Конах, Олега Баковського, Галина Васінної, Ігора Баранюка, Галини Марчук, Сергія Цюриця і багатьох інших, адже вони організовують фестивалі, пишуть пісні, музику, створюють фільми поза своєю основною роботою, знаходячи час для творчості і прославлення нашого міста по Україні за межами!
– щодо ювілею Валерія Маренича, якому 1 січня 2016 року виповнилося 70. У відповіді повідомили, що в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася музична година «Валерій Маренич: творчий проект митця». Знову ж таки бібліотека, яка підпорядковується обласному управлінню культури. Значить присвоювати заходи обласної належності і не тільки у стилі Тетяни Гнатів, замість того, щоб привітати особисто ювіляра хоча б грамотою та квітами, а про організацію його концерту годі й говорити. Ми всі знаємо і чуємо трохи дивакувату позицію Валерія Маренича, але він все-таки Народний артист України, який прославив наше місто на весь світ та згадка про нього у всіх асоціюється з Волинню та Луцьком!
Для того щоб дізнатися, яка ж ситуація з культурою у інших регіонах, телефоную в інші регіони:
Олександр Смик, начальник управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради розповідає:
«У нас співпраця з творчими людьми складається дуже просто, адже я є членом аж п’яти творчих спілок України, тому дуже розумію зсередини проблеми та допомагаю реалізувати їхні задуми. У нас є проблема відсутності ініціативи від них. Якщо у молодих людей є цікава творча ідея, то ми всіляко сприяємо її реалізації. З їхньої ініціативи проводяться такі фестивалі «Файне місто», «Літературний фестиваль», «Мистецькі пленери», «Там, де є благословіння». Про свої заходи з кошторисами вони повідомляють нас листом у кінці року, якщо якась ініціатива не внесена в календарний план нашого управління, але варта уваги та проведення, то для цього є управління молоді. Ми завжди намагаємося знайти вихід допомагаючи приміщенням, звуко-технічним забезпеченням і т.д..
Щодо відзначення ювілеїв творчих людей, то наше управління культури це відслідковує, ми телефонуємо до цієї людини і запитуємо, що вона планує і узгоджуємо його проведення. Нещодавно було 60-річчя нашого письменника Петра Сороки. Я його запитав, як він планує його провести, почувши відповідь, що нічого не планує, адже ініціатива має виходити від людини. Знаю, що лучанину Валерію Мареничу нещодавно виповнилося 70. Думаю, якби він звернувся з ініціативою до будь-якого чиновника, ніхто б не посмів йому відмовити. Але під лежачий камінь вода не тече, одна справа сидіти в кав’ярні і розмовляти, як мало б бути, а зовсім інша це зробити.
Мені б хотілося щоб з’являлося більше програм для підтримки молодих виконавців, письменників, проведення пленерів художників та скульпторів. Управління культури мають бути не обслуговуючими, а проектними координаторами і контролерами цих програм .
Шкода що в Луцьку затухли багато потужних фестивальних рухів. Мені б хотілося, щоб відродився фестиваль «Обереги». Повідомляю, що Тетяна Гнатів, веде переговори про відродження цього фестивалю. На що Олександр Іванович рекомендує: « Окрім переговорів з організаторами, це дійство потрібно підтримувати фінансово.
Я сам автор і виконавець пісень, нещодавно видав черговий диск для підтримки бійців АТО «Порохи на Сонці» з презентацією якого планую приїхати до Луцька, щоб зібрати кошти військовим» .
Михайло Мороз, в.о, начальника управління культури Львівської міської ради ділиться досвідом:
«У нашому управлінні підтримка творчих громадських організацій та окремих митців здійснюється шляхом проведення конкурсу соціально-культурних проектів, де комісія відбирає кращі проекти для фінансування. В минулому році на проекти було виділено 260 тис.грн., а в 2016 – 500 тис.грн.. Також, тим людям та організаціям, що реалізовують свої культурно-мистецькі проекти, ми допомагаємо інформаційно, оскільки в нас працює потужна прес-служба, яка поширює прес-релізи про проведення культурно-мистецьких акцій серед ЗМІ.
У Львові є велика кількість творчих спілок та митців. У нас є управління внутрішньої політики департаменту «Адміністрація міського голови», яке веде своєрідну базу даних днів народження, ювілеїв творчих людей. Ми постійно намагаємося їх привітати. Наприклад, нещодавно було 75 –ліття Миколи Кацала, керівника капели «Дударик», міський голова Андрій Садовий особисто його привітав та нагородив відзнакою «Почесний знак святого Юрія».
Також у нас щорічно відбувається конкурс для кращих працівників культури та окремих творчих особистостей у декількох номінаціях, згідно положення про нього кожен митець може подати свою кандидатуру. Згідно із рішенням, по три кращих працівники культури м. Львова визначають за сімома напрямками: бібліотечна справа, музичне мистецтво, театральне мистецтво, образотворче мистецтво, хореографічне мистецтво, народна творчість та аматорське мистецтво, а також менеджмент міжгалузевих проектів у сфері культури. Комісія, яка складається з діячів мистецтва, громадськості, депутатів міської ради відбирає переможців, які нагороджують грошовими винагородами. В минулому році ця сума становила 6 тис. грн. на одну особу, а в 2016 році плануємо 25 тис.грн. Додатково, існує механізм представлення працівників культури та мистецтва до Державних нагород.
Щодо розвитку аматорського та професійного кіно, то у нас розроблена програма розвитку кінематографії, яка була затверджена в минулому році сесією Львівської міської ради та фінансується з міського бюджету. В нас проводяться кіно-фестивалі: конкурс короткометражних фільмів «Меценат», міжнародний фестиваль короткометражних фільмів «Wiz-Art» та інші.
До розвитку та проведення культурно-мистецьких заходів ми намагаємося підходити комплексно. Активно практикуємо проведення нарад, консультацій, обговорень із залученням фахівців галузі культури з різних питань.»
Адже у луцьких творчих особистостей присутній свій шарм, мрійливий світ, вони прагнуть змінити світ на краще, вірять у свої сили та прикрашають наше життя музикою, піснею, поезією, картинами, фото, кіно, скульптурами. Та для реалізації ідей для них вкрай необхідна фінансова підтримка вище вказаної інституції. А для кого і чого це управління створено? Я вважаю найгіршим злочином у житті – «зламати» творчі особистості системою бюрократії. А робота міського управління культури замкнулась виключно на паперах, замість живого спілкування. Варто задуматись – у чому полягає робота його керівника: допомогти творчим людям чи робити паперову звітність? Невже вони своєю творчість не заслужили уваги та поваги від керівництва управління культури. В ньому має вирувати активне творче життя, але наразі гуляє вітер та сидять декілька тьоть з кислими виразами обличчя. Тому на мою думку наразі варто знімити вивіску замість управління культури м.Луцька на – «Братська могила культури м.Луцька.»
Шкода, що своєю зачерствілістю та безкомпромісністю, ця чиновниця просто дискредитує наше місто та його культурно-мистецький потенціал на карті України, а скільки можна було б реалізувати творчих проектів та подарувати приємних моментів митцям, лучанам та гостям міста. Безперечно працюючи в управлінні культури м.Луцька протягом багатьох років, вона все-таки щось та й робила для розвитку культури, чого варта візитка Луцька – «Ніч у Луцькому замку», але вже протягом двох років вони її не проводятя, оправдовуючись АТО. Мені здається на цій акції можна було зібрати чималі кошти для підтримки військових .
Звичайно є багато альтернатив – спонсори, меценати, вітчизняні та міжнародні фонди, але до них достукуються та отримують допомогу одиниці. Ця процедура потребує надзвичайно титанічних зусиль та часу, а серед митців Луцька є багато людей старшого покоління, як бути їм? Має бути гарантована фінасова підтримка місцевих органів влади, тим більше є можливості та приклади організації заходів та співпраці з митцями з інших міст України.
Тому допоки митці Луцька будуть замикати вуста, замість того, щоб відверто сказати про проблеми, з якими стикаються при реалізації свого проекту, чи то при записі пісні, виданні збірки віршів, зйомках фільму, малювання картини, ліпленні скульптури і т.д., боячись та вдаючи залежність від Тетяни Гнатів, доти вона буде робити вигляд, що їй «позакладало» вуха і «позасліплювало» очі на їх проблеми, які вона зобов’язана почути, прийняти, допомогти і вирішити перебуваючи на цій посаді. Я не схиляюся до думки зняти її з посади, а лише налагодити конструктивну співрацю. Адже майстриням декоративно- ужиткового мистецтва з акції «Різдвяна майстерня 2016» вона разом з міським головою вручила подяки і грошові премії таким чином налагодивши співпрацю. Чи діждуться цього культурно-мистецькі діячі Луцька?
Хочеться вірити, що Тетяна Федорівна, все-таки збереться з силами та зробить перший крок щоб розтопити лід цього культурно-мистецького провалля і налагодить якісну співпрацю з митцями Луцька, які завжди до цього готові, але за умови адекватного та мудрого чиновницького і бюрократичного підходу.
Руслана Мельник, голова Волинського туристичного клубу «Ми»
***
Волинський туристичний клуб „МИ”
м. Луцьк, вул. Кондзелевича, 5, тел 067 3329334, 099 3212115, turclub@ukr.net
Вих. №46 від 22.12.2015р.
Луцькому міському голові
Миколі Романюку
Запит на отримання інформації
Культурно-мистецькі діячі м.Луцька
Відповідно до ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з статтями 3, 4, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов’язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію у тому числі за максимально спрощеною процедурою подання інформаційного запиту на інформацію.
Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до ч.4 ст.21 Закону України «Про інформацію», до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини і громадянина та про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Враховуючи викладене, просимо надати інформацію про:
1) штатний розпис, заробітні плати, премії, винагороди усіх працівників управління культури м.Луцька за весь період 2015 року
2) заходи, які провели спільно з громадськими організаціями та мистецтвознавцями протягом 2015 та кошти, які на них виділялися з бюджету м.Луцька
3)кількість звернень від організацій, окремих митців про проведення заходів та їх фінансову підтримку або не підтримку за 2015 рік.
4) як і коли формувався фінансовий бюджет на 2016 рік на підтримку культурно-мистецьких заходів громадських організацій та окремих митців. У яких ЗМІ, окрім сайту управління культури висвітлювалася інформація про проведення конкурсу, хто отримав бюджетну підтримку на 2016 рік. Як будуть фінансово підтримуватися культурно-мистецькі заходи, які не ввійшли до конкурсу, але щорічно проводяться в м.Луцьку?
5) як начальник управління Гнатів Т.Ф. відстоює фінансово перед депутатами Луцької міської ради культурно-мистецькі заходи, що проводять громадські діячі, які не ввійшли до конкурсу проектів за 2015 рік так планує цю ділянку роботи зробити у 2016 році?
6) чи формується фінасовий фонд для оплати відряджень, відшкодування коштів на проїзд культурно-мистецьких діячів, які представляють Луцьк на фестивалях, виставках в Україні та за кордоном.
7) що зроблено управлінням культури м.Луцька для розвитку аматорського кіно, авторської пісні за 2015 рік і що в планах на 2016 рік?
8) Як фінансово підтримувався за 2014-2015 роки туристичний фестиваль авторської пісні, фото і кіно «Вітрила пригод» і як буде підтримуватися V турфест «Вітрила пригод» у 2016 ріці управлінням культури м.Луцька ?
9) Як відзначатися ювілеї творчих людей нашого міста, які проводилися заходи, хоча б привітання у формі відкритки, чи хтось з них отримав від управління культури м.Луцька у 2015?
10) Як управління культури м.Луцька підтримує творчо обдарованих людей нашого міста? Яких саме і яким чином?
11) Як планується привітати, які заходи провести з нагоди дня народження Народного артиста України Валерія Маренича, адже 1 січня 2016 року йому виповнюється 70!!!
Адже ці люди є творчою елітою нашого міста, які формують культуру м.Луцька!!!
Голова Волинського туристичного клубу «Ми» Руслана Мельник та інші культурно-мистецькі та громадські діячі м.Луцька
