Як у Чорткові за безцінь віддали завод “Агромаш”

Тернопільська інтернет-газета “Про все” від початку цього року відслідковує маніпуляції, які відбуваються на чортківському заводі “Агромаш”. Переглянути усі попередні замітки можна за цим посиланням.

Події на засіданні акціонерів 29 січня цього року демонстрували, що влада усунулась від процесів, які дурно пахнуть. Пересічні акціонери та фізичні особи, які володіють немалими, але не контрольними пакетами акцій, представники підприємств-власників акцій “Агромашу” розкритикували керівника правління за його горе-діяльність, відмову звітувати, а тепер приховану спробу продати підприємство, а всіх власників акцій просто кинути напризволяще. За всі роки підприємство не виплачувало дивідендів, керівник Ярослав Журба лише годував обіцянками акціонерів, а тепер за отримані кошти від продажу 86% власності заводу – купити службову автівку, зробити ремонт в кабінетах. Присутність преси і громадськості 29 січня змусив відступити горе-керівництво від свого плану. Більше 280 акціонерів заводу, пересічних українців, інтереси яких повинна захищати держава, були не ошукані. Проте, вчора, 10 березня, позачергові збори акціонерів були проведені. Продаж десятків приміщень і об’єктів нерухомості, земля – було збуто за фіксованою смішною ціною 4 мільйони 907 тисяч гривень. Це 188 тисяч доларів. Поруч недобудоване приміщення швейної фабрики продають за 150 тисяч у.о.

Влада носиться з тим, що ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» створить півтори тисячі робочих місць. Але ж це низькоплачувана робота. Плинність кадрів у Тернополі на цьому підприємстві величезна. Додана вартість до їхньої продукції мінімальна: привезені дротики тут спаюють. і відправляють назад в Німеччину. За екологічним кіотським протоколом це вигідно. Натомість інші акціонери “Агромашу” хочуть запустити там консервний завод з переробки овочів і фруктів. Інший акціонер просив на зборах 29 січня продати йому один із корпусів за мільйон гривень. Це разів у 5 перевищує ціну, яку готові заплатити німці. Проте, керівництво все так “облаштувало”, що додати це в порядок денний зборів не можна. Більше того, навіть аудиторський звіт голова правління пан Журба не дає нікому не те, що прочитати, але й в руки взяти. На останніх зборах акціонерів відмова аргументувалась тим, що цей звіт є в єдиному екземплярі (поняття ксероксу до Чорткова ще не дійшло, напевно). Ознайомлювався з ним партнер по авантюрній заниженій ціні представник Матієшина. Головним їхнім завданням було просто тримати цей звіт і нікому не віддати.

Для чого підприємство продається за заниженою ціною – запитає критичний читач. Все дуже просто, аби сховати кінці у воду щодо розбазарювання майна заводу напротязі всіх цих років. Нині залишилось 40% від заводу, який отримав у керівництво Ярослав Журба. За всі роки він жодного разу не звітував перед акціонерами. А це понад 280 осіб! Більше того, жодного разу не було надано документацію бухгалтерську ревізійній комісії. Тепер наша влада хоче пролобіювати прихід інвестора, але інтереси майже трьох сотень українців-акціонерів не враховується. Чому така вибірковість?

Навіть питання голові правління на зборах треба було подавати у письмовій формі! Але дізнавшись, що в залі присутній один журналіст з телекамерою, керівник вирішив остаточно не ганьбитися і “погратися в демократію”. Якби там не було, але критика громадськості позитивно впливає на позицію горе-керівництва Агромашу. На зборах акціонерів у січні люди змушені були сидіти у брудному і холодному залі. Про нелюдські умови тоді говорили прості акціонери, які добирались автобусами і поїздами до Чорткова. Цього разу зал мав хоча б елементарні зручності.

Найстрашніше у чортківських подіях на “Агромаші” створюється прецедент віджимання прав простих акціонерів.